До семінару можна долучитися тут.
група Астросемінар;
Meeting ID: 817 6984 1203
Passcode: 8DP7KF

Ідентифікація джерел, які спричинили реіонізацію Всесвіту (фазовий перехід від нейтрального водню до іонізованої плазми приблизно через 600-800 млн. років після Великого Вибуху), є предметом інтенсивних дискусій. Деякі моделі пропонують квазари для цієї ролі через їх високу світність на частотах іонізуючого випромінювання та велике значення частки фотонів, fesc, що виходять у міжгалактичний простір, інші припускають, що високі значення fesc яскравих галактик дозволяють отримати достатню кількість іонізуючого випромінювання, щоб забезпечити цей процес, і, нарешті, декілька досліджень показують, що у випадку достатньої концентрації карликових галактик, у поєднанні з їх моделями, що характеризуються певною залежністю ефективності іонізації міжгалактичного простору від маси їх зоряного населення та частки витоку іонізуючих квантів, можуть вивести ці об'єкти на ключову роль в реіонізації Всесвіту. До епохи спостережень на JWST для карликових галактик неможливим було проведення комплексних спектроскопічних досліджень. Ми робимо огляд праці Atek et al. 2024, у якій автори звітують про аналіз спостережень восьми ультра-слабких за яскравістю карликових галактик (у дуже малому полі) протягом епохи реіонізації, в результаті чого було встановлено, що слабкі карликові галактики протягом першого мільярда років існування Всесвіту випромінюють кількість іонізуючих фотонів, яка в 4 рази перевищує загальноприйняті значення, необхідні для реіонізації Всесвіту. Якщо це поле спостереження є репрезентативним для великомасштабного розподілу слабких галактик, то кількість іонізуючих фотонів від карликових галактик перевищує необхідну для повторної іонізації Всесвіту навіть у випадку значень fesc біля п'яти відсотків. Ми також представляємо наші перші кроки у моделюванні перенесення іонізуючого випромінювання з області активного зореутворення перших зір через компоненти карликової галактики, спричинені її гідродинамічною еволюцією, у міжгалактичний простір.