НОВЕ НА САЙТІ


01.02.20:::На сайті в розділі "Річні звіти" розміщений річний звіт ГАО за 2019 рік.


01.02.19:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


COORDINATES

Latitude N50 21.9
Longitude E30 30.4
Altitude 188 m above s. l.

YOUTUBE CHANNELS

Трансляція з ГАО НАНУ проходження Меркурія по диску Сонця 11.11.2019

  • Sahlmann J., Burgasser A. J., Bardalez Gagliuffi D. C., et al.Astrometric orbits of spectral binary brown dwarfs - I. Massive T dwarf companions to 2M1059- 21 and 2M0805+ 48. 2020,MNRAS,Vol.495,is.1,p.1136-1147. 2020MNRAS.495.1136S
  • Geraimchuk M.D., Nevodovskyi P.V., Vidmachenko A.P., et al.Application of polarimetry to investigate the Venus atmosphere from a controlled platform. 2020,19th Intern. Scientific and Technical Conf. "INSTRUMENT MAKING: State and Prospect", Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 13- 14 May, 2020,p.59-60. 2020imsp.conf...59G
  • Shelestov A., Kolotii A., Borisova T., et al.Essential variables for air quality estimation. 2020,International Journal of Digital Earth,V.13,is.2,p.278-298. 2020IJDE...13..278S
  • Woodward C. E., Pavlenko Ya.V., Evans A., et al.Lithium in T Coronae Borealis. 2020,AJ,Vol.159,is.5,p.231. 2020AJ....159..231W
  • Začs L., PuÄ·Ätis K., Sperauskas J., et al.HD 54361: evidence for the status of a low mass TP- AGB star. 2020,Astrophys. and Space Sci.,V.365,is.2,p.27. 2020Ap&SS.365...27Z
  • Zubko E., Chornaya E., Zheltobryukhov M., et al.Extremely low linear polarization of comet C/ 2018 V1 (Machholz- Fujikawa- Iwamoto). 2020,Icarus,Vol.336,p.13453. 2020Icar..33613453Z

 

 

Login Form

ПОСИЛАННЯ


::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations

::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва PLEIADES


Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

winter2017-2018.jpg

Річні звіти ГАО

2019. Найважливіші наукові результати

1. Уперше у практиці роботи Міжнародної служби обертання Землі виконано порівняння положень станцій SLR-, VLBI- i GNSS-спостережень на геодинамічному майданчику «Сімеїз−Кацівелі», визначених за даними космічної геодезії та локальної геодезичної прив’язки (акад. НАН України Я.С.Яцків, О.О. Хода).

Створено нову схему регулярної обробки добових ГНСС-даних за допомогою програмного комплексу «Bernese GNSS Software ver. 5.2», де враховано останні рекомендації Європейської перманентної ГНСС-мережі (EPN). Отримано часові ряди координат українських перманентних ГНСС-станцій та значень тропосферної рефракції на цих станціях за результатами щоденної ультрашвидкої обробки добових ГНСС-спостережень за допомогою програмного комплексу «Bernese GNSS Software ver. 5.2» з використанням ультрашвидких продуктів Міжнародної ГНСС-служби (IGS) та Центру визначення орбіт в Європі (CODE, Швейцарія) (О.О. Хода).

Розроблено й виготовлено нову метеостанцію, котру введено до системи лазерної станції. Створено нове програмне забезпечення керуванням телескопом (М.М.Медведський, В.О. Пап).

2. Показано можливість визначення оптичної товщини, ефективного радіуса та показника заломлення стратосферного вулканічного аерозолю за даними високоточних спектрополяриметричних спостережень у смузі поглинання водяної пари на довжині хвилі 1.378 мкм, одержаними на навколоземній орбіті, зокрема, з використанням сканувального поляриметра СканПол (космічна місія «Аерозоль UA»). Вивчено залежність похибок в отриманих величинах мікрофізичних характеристик від точності спостережень (Ж.М.Длугач, М.І. Міщенко; результати оприлюднено в журналі Optics Express та на міжнародній конференції APOLO 2019, Франція).

3. Завдяки українській спостережній програмі «Моніторинг вибраних фраунгоферових ліній», яку виконують з 2012 р. за допомогою Сонячного горизонтального телескопа Ернеста Гуртовенка в ГАО НАН України, вперше вдалося отримати ряди даних тривалістю 8 років для різних параметрів сонячних спектральних ліній, що спостерігаються в спокійних ділянках Сонця. Підтверджено, що глибина і напівширина спектральних ліній в спокійних ділянках Сонця реагує на модуляцію загального магнітного поля з 11-річним циклом сонячної активності. Поведінку зазначених параметрів можна пояснити варіаціями градієнта температури спокійної фотосфери Сонця протягом 11-річного циклу. Глибока фотосфера Сонця в мінімумі сонячної активності стає холоднішою, а середня фотосфера, навпаки, гарячішою (С.М. Осіпов, чл.-кор. НАН України Р.І. Костик, чл.-кор. НАН України Н.Г. Щукіна спільно зі співробітниками ЛНУ ім. Івана Франка).

Повністю...

4. Уперше був знайдений аналітичний розв’язок задачі поширення галактичних космічних променів у сучасній стаціонарній моделі геліосфери. Модель описує середовище з різними модами поширення сонячного вітру та факторами розсіювання частинок для кожної області геліосфери, а також враховує прискорення частинок на ударній хвилі (TS). Розв’язок проаналізовано із чисельними розрахунками та проведено якісне порівняння із даними космічного апарата «Voyager-1» (Ю.Л. Колесник, Б.О. Шахов; результати оприлюднено в MNRAS. DOI: 10.1093/mnras/stz3343).

5. З розробленими та введеними в дію однотипними двоканальними поляриметрами, встановленими на 2.6-м телескопі ЗТШ Кримської астрофізичної обсерваторії і 2.0-м RCC телескопі обсерваторії на піку Терскол, виміряно поляризацію розсіяного випромінювання 10 комет, з яких 6 короткоперіодичних і 4 довгоперіодичних, небезпечного для Землі астероїда (АНЗ) 162082 (1998 HL1), та 9 супутників планет Юпітера і Сатурна. Результати цих вимірювань показали, що всі комети, за винятком комети-кентавра 29P/Swassmann–Wachmann 1, показують типову фазову залежність поляризації з мінімумом біля –1.5%, незважаючи на те, що вони мають різні місця походження та еволюцію. Визначено параметри фазової кривої поляризації АНЗ 162082 (1998 HL1), його геометричне альбедо pv=0.35±0.05 та діаметр D=(326±24) м, що дає змогу віднести цей астероїд до S-типу. З високою точністю (0.02%) визначено фазову криву поляризації Європи і її параметри, що є вкрай важливим для моделювання фізичних властивостей частинок, які покривають її поверхню (М.М. Кисельов, В.К. Розенбуш та ін.).

6. Уперше виявлено періодичні пілотні сигнали у спокійному стані зорі YZ CMi, які керують її спалахами. Амплітуда цих спалахів становить кілька сотих зоряної величини. Малі та великі спалахи з’являються на максимумах пілотних сигналів, отже, спалахи зорі − це не випадковий, а деякий детермінований процес, що його можна передбачити. Описаний ефект виявлено на основі спостережень з двометровим телескопом обсерваторії на піку Терскол у 2007 та 2012 рр.; він є новим явищем, яке не враховується в сучасних теоріях зоряних спалахів (І.А. Верлюк).

7. Уперше досліджено часові зміни емісійного спектра, сформованого у спалахових областях та хромосфері активного червоного карлика Проксима Центавра. Показано, що хромосфера Проксими нагрівається зоряними спалахами; зокрема хромосферні шари охолоджуються за відсутності спалахової активності. Виявлено проміжок майже повної відсутності активності. Зміни емісійного спектра на коротких часових інтервалах (менших від 10 хв) викликані наявністю складної системи рівнонаправлених потоків у хромосфері та активних областях. Показано модуляцію активних процесів Проксими, зумовлену рухом екзопланети (Я.В. Павленко та ін.; результати оприлюднено в Astron. Astrophys, 2019, 626A, 111).

8. Запропоновано новий метод для обчислення модулів відстаней для галактик близького Всесвіту на основі регресії за допомогою штучної нейронної мережі із використанням каталогу відстаней до 91760 галактик, незалежних від червоного зміщення, з бази даних NASA/IPAC. Для відновлення модуля відстані використовувалися базові спостережувані характеристики, такі як видимі зоряні величини в U, B, I, K смугах, поверхнева яскравість, кутові розміри, променева швидкість, показники кольору. Отримана середня квадратична похибка 0.35 з.в. (16 %) обчислення модулів відстаней є співмірною із середніми помилками методів Таллі-Фішера та Фундаментальної площини (А.А. Елиїв, І.Б. Вавилова, Д.В. Добричева, В.Ю. Караченцева).

9. Досліджено динамічну взаємодію одинарних та подвійних надмасивних чорних дір в центрі галактик з реалістичними зоряними скупченнями. Зокрема, проведено розрахунки для дослідження та аналізу параметрів злиття Галактики з галактикою Андромеди (М31, NGC 224). Високопродуктивний паралельний числовий код був адаптований для моделювання руху динамічних систем у зовнішньому гравітаційному полі галактики (гало + балдж). В новому об’єкті Milky-Way + Andromeda = Milkomeda визначено основні орбітальні параметри майбутньої системи подвійної чорної діри. Показано, що Сонячна система в результаті цього злиття (приблизно через 4 млрд років) перебуватиме на значно ширшій орбіті (між 20−40 кпс) від центра нового об’єкта (П.П.Берцик, М.О. Соболенко та ін.; результати опубліковано в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Volume 484, Issue 1, p. 520-542).

10. Сформовано карти розподілу поверхневої яскравості, променевих швидкостей і металічності для 147 галактик із огляду МаНГА. За цими картами знайдено профілі поверхневої яскравості, криві обертання та радіальні градієнти металічності. Виявлено бімодальність у розподілі глобальних градієнтів металічності (різниця металічності в центрі й на межі галактики). Градієнт металічності змінюється стрибкоподібно при швидкості обертання 200 км/сек, при цьому градієнт не залежить від швидкості обертання як для галактик з меншими, так і з більшими швидкостями (чл.-кор. НАН України Л.С.Пілюгін, І.А. Зінченко).

11. Розроблено поляриметричну модель для калібрування вимірювань багатоспектрального сканувального поляриметра (СканПол) та мультиспектрального зображувального поляриметра (МСІП) космічної місії «Aerosol-UA». Результати показали можливість мінімізувати помилки поляризації сканувального поляриметра до рівня 0,15% та 0,2°, а помилки поляризації MSIP − до рівня 1%.

Розроблено робочу конструкторську документацію для оптичних блоків МСІП та деяку іншу (І.І. Синявський з колегами).