Річні звіти ГАО
2023. Річні звіти відділів і лабораторій
Відділ позагалактичної астрономії і астроінформатики
2023. Найважливіші наукові результати ГАО
1. Уперше виявлено широку депресію в спектрах М-карликів, центровану на резонансну лінію нейтрального калію 4727 А. Ця спектральна деталь демонструє прояв дії нового джерела непрозорости в атмосферах M-карликів пізніх спектральних класів, вона є чутливою до сили тяжіння та металевости зорі. Показано, що найвірогіднішою причиною блакитної депресії в оптичних спектрах М-карликів є поглинання випромінювання в крилах лінії Са І. Запропоновано емпіричну форму модифікованого профілю Лоренца для резонансної лінії Са І. Пояснення природи згаданої депресії запропонованo вперше (Я.В. Павленко, Ю.П. Любчик разом із колегами з Великої Британії, Франції та Австралії).
2. Проведено 77 днів спостережень на телескопі Ернеста Гуртовенка за програмою «Моніторинг вибраних фраунгоферових ліній», яку започатковано 2012 року і яка є єдиною програмою у світі, націленою на вивчення важких щодо виявлення варіацій спокійної компоненти атмосфери Сонця. У рамках цієї програми вперше отримано 12-річні ряди спостережених даних для різних параметрів спектральних ліній, що спостерігаються в спокійних ділянках Сонця. Спостереження поточного року підтвердили результати попередніх років: глибина і напівширина спектральних ліній у спокійних ділянках Сонця реагує на модуляцію загального магнітного поля з 11-річним циклом сонячної активности (С.М. Осіпов, М.І. Пішкало).
Повністю...
3. Виконано динамічне моделювання для 150 кульових скупчень у змінних у часі зовнішніх потенціалах, близьких до гравітаційного потенціалу Галактики. Виявлено істотну відмінність в еволюції повної енергії та кутового моменту для скупчень, які сформовані в Галактиці та за її межами. Показано, що кілька десятків кульових скупчень Галактики протягом свого існування, ймовірно, зазнають декілька зближень і навіть зіткнень, що може суттєво вплинути на їхню динамічну еволюцію та на їхній зоряний вміст (М.В. Іщенко, М.О. Соболенко, П.П. Берцик).
4. Для вибірки понад 100 центральних галактик у скупченнях та галактик раннього типу знайдено тісну кореляцію між атмосферним тиском і масою молекулярного газу. Така кореляція, а також подібна до неї тісна кореляція між густиною газу і масою молекулярного газу, пов’язана з молекулярними хмарами газу, що конденсувалися із гарячих атмосфер галактичного газу. Відношення молекулярного водню до атомарного в цих системах перевищують одиницю і вказують на те, що тиск навколишнього середовища є значним фактором швидкого перетворення атомарного водню в молекули. Таке перетворення виявлене в звичайних спіральних галактиках, що є надзвичайно цікавим результатом для еліптичних галактик і центральних галактик у скупченнях (Ю.В. Бабик спільно з колегами Канади і США).
5. За редукцією даних оцифрованих астронегативів програми ГАО НАН України «Фотографічний огляд північного неба» (ФОН-Київ, ФОН-Кітаб, ФОН-Душанбе) виконано комплексні дослідження з визначення позиційних і фотометричних характеристик зір і галактик, а також астероїдів, комет і Плутона. Для останніх запроваджено нову методологію пошуку зображень та їхньої ідентифікації, виконано оцінки точности та порівняння з результатами минулих позиційних спостережень астероїдів (В.М. Андрук, С.В. Шатохіна у співпраці з колегами ГАО НАН України, АО КНУ ім. Тараса Шевченка, НДІ МАО МОН України, ІА НАН Таджикистану, ІА АН Узбекистану й Обсерваторії Гофмана (Німеччина)).
6. Проводилися регулярні лазерні та ГНСС-спостереження штучних супутників Землі. Результати цих спостережень відправлено до міжнародних центрів обробки даних, що забезпечило представлення України в Міжнародній службі обертання Землі (О.О. Хода, М.М. Медведський, В.П. Жаборовський, В.О. Пап, В.Є. Семененко).
7. Конфігуровано оптичні блоки мультиспектрального зображувального поляриметра МСІП для українського наносупутника «PolyITAN» (спільно з НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»). Складено та протестовано експериментальні зразки каналів 555 Р та 865 Р (І.І. Синявський, Ю.С. Іванов, Є.А. Оберемок, Р.С. Осипенко).
8. Уперше у світовій практиці проведено панорамні поляриметричні та одномоментні спектральні спостереження астероїда 433Р/(248370) 2005 QN173 (Головний пояс астероїдів) протягом періоду його фізичної активности і виконано динамічне моделювання з метою дослідження еволюції його орбіти. Встановлено відсутність газових емісій як джерела активности цього астероїда, належність астероїда до таксономічного типу С і сегрегацію розмірів пилових частинок уздовж спостережуваної коми. Динамічне моделювання його орбіти та орбіт 464 відомих короткоперіодичних комет не виявило генетичного зв'язку між цими об’єктами, незважаючи на дуже близьку відстань їхніх орбіт протягом відносно тривалого часу (О.В. Іванова, О.С. Шубіна).
9. Запропоновано під час пошуку близнюків Чумацького Шляху враховувати не тільки структурні характеристики (маса, радіус, швидкість обертання), але й еволюційний статус галактики, індикатором якого є радіальний розподіл кисню. Знайдено, що більшість структурних аналогів Чумацького Шляху не є еволюційними аналогами. Особливістю Чумацького Шляху є низький вміст кисню на периферії, що свідчить про нетипову еволюцію нашої Галактики. (Л.С. Пілюгін).
10. Проведено дослідження об’єктів Місцевого об’єму — структурної частини Місцевого надскупчення галактик. У результаті пошуків карликових дифузних галактик з огляду DESY Legacy Imaging Survey в широких околицях групи галактик із центром M 105 (NGC 3379) вперше знайдено п’ять кандидатів у члени групи, а в околицях групи галактик із центром М 101 (NGC 5457) — шість кандидатів. Досліджено вплив нових членів груп галактик на оцінки віріальної маси і вмісту темної матерії в цих групах (В.Ю. Караченцева)).
2022. Річні звіти відділів і лабораторій
Відділ позагалактичної астрономії і астроінформатики
Лабораторія фізики малих тіл СС
Відділ фізики зір і галактик
Відділ фізики Сонця
Відділ фізики субзоряних та планетних систем
Відділ атмосферної оптики та приладобудування
АКІОЦ
Відділ астрометрії і космічної геодинаміки
2022. Найважливіші наукові результати ГАО
1. Дослідники Головної астрономічної обсерваторії НАН України провели незалежний високоточний аналіз спостережень орбітального телескопа TESS (Transiting Exoplanet Servey Satellite) і відкрили п’ять нових екзокомет у планетній системі зорі β Живописця. Це відкриття важливе для дослідження ролі малих небесних тіл, таких як астероїди та комети, в еволюції планетних систем та, зокрема, нашої Сонячної системи (Павленко Я.В., Кулик І.В., Шубіна О.С., Василенко М.Ю., Добричева Д.В., Kорсун П.П.).
2. Було відкрито нову екзопланету – теплого супер-юпітера навколо зорі HD 114082 – на основі сигналу з періодом 109.8±0.4 доби в комбінованих даних радіальних швидкостей розрахованих зі спектрів отриманих на інструментах FEROS і HARPS та однієї транзитної події у фотометрії TESS. Найкраще узгоджена модель вказує на супутник масою 8.0±1.0 Мjup з радіусом 1.00±0.03 Rjup на орбіті з великою напівісю 0.51±0.01 а.о. та ексцентриситетом 0.4±0.04. HD 114082 b - можливо, наймолодша (15±6 млн. років) і одна з трьох молодих (<100 млн. років) гігантських планет-супутників, для яких маса та радіус визначені спостережно (Захожай О.В. та ін.).
Повністю...
3. Проаналізовано злиття подвійних чорних дір в осе-симетричних злиттях. Отримано швидкі апроксимаційні формули, що дозволяють оцінити фізичний час злиття надмасивних чорних дір з великим співвідношенням мас. Результати роботи можуть бути використані для прогнозів темпів злиття чорних дірок з різним співвідношенням мас у великому діапазоні значень (Берцик П.П., Соболенко М.В., Іщенко М.В.).
4. Визначення хімічного складу міжзоряного середовища галактик за спектрами панорамної (IFU - Integral Field Unit) спектроскопії. Розглянуто вісім близьких галактик, для яких є щілинні спектри окремих областей HII і панорамна спектроскопія. Для кожної галактики знайдено радіальний розподіл вмісту кисню, отриманого по потоках у щілинних спектрах, і радіальний розподіл вмістів, знайдених за потоками у IFU спектрах. Вміст кисню, знайдений з використанням R калібрування за щілинними спектрами та IFU спектрами, добре узгоджуються один з одним. (Пілюгін Л.С., Зінченко І.А.).
5. Розроблено, проведено калібрування та протестовано експериментальні зразки двох оптичних каналів 555 нм та 410 нм мультиспектрального іміджера-поляриметра МСІП з використанням приймачів випромінювання, що будуть використовуватися у наступному етапі розробки для космічного базування (Оберемок Є.А., Синявський І.І.).
Теоретично обґрунтовано метод дослідження стратосферного аерозолю в земній атмосфері в інфрачервоному діапазоні спектру та запропоновано технічні рішення розробки фотометричної та поляриметричної апаратури для проведення вимірювань на супутнику типу CubSat (Длугач Ж.М., Іванов Ю.С.).
У співробітництві з Київським політехнічним інститутом ім. Сікорського розпочата робота з конфігурації корисного навантаження (зображуючих поляриметрів) на супутнику PolyITAN-3 (Синявський І.І.)
6. У рамках української спостережної програми “Моніторинг вибраних фраунгоферових ліній”, яка виконується з 2012 р. на сонячному горизонтальному телескопі Ернеста Гуртовенка (АЦУ-5) в ГАО НАНУ, вперше вдалося отримати ряди даних тривалістю 11 років для різних параметрів сонячних спектральних ліній, що спостерігаються у спокійних ділянках Сонця (Осіпов С.М., Пішкало М.І., чл.-кор. НАН України Костик Р.І.).
7. Вперше показано, що ці параметри корелюють із змінами загального магнітного поля Сонця в 11-річному циклі сонячної активності. Ми пояснюємо таку поведінку варіаціями температури спокійної компоненти фотосфери Сонця: ця компонента в максимумі циклу стає гарячішою (чл.-кор. НАН України Щукіна Н.Г., Осіпов С.М., Пішкало М.І., чл.-кор. НАН України Костик Р.І.).
8. За результатами обробки сканів 500 платівок з 2-м телескопа Шмідта в Таутенбурзі (ФРН) створено каталог екваторіальних координат та V-величин для 2 673 686 зір та галактик до V ≤ 20m на середнью епоху 1974.5 р. Каталог створено для фотометричного доповнення міжнародного проекту "Фотографічний огляд Північного неба" (ФОН), ініційованого ГАО НАН України (Андрук В.М., Пакуляк Л.К).
9. Для морфологічної класифікації ~315 800 галактик SDSS DR9 на червоних зміщеннях z<0.1 запропоновано нові методи змагальної перевірки та оптимальні трансформації їх зображень із використанням конволюційних нейронних мереж (CNN). У якості навчальної вибірки CNN-класифікатора 34 детальних морфологічних параметрів задіяно Galaxy Zoo 2. Найвагоміший результат щодо точності отримано для галактик з кільцями, барами, балджами, ознаками взаємодії та іррегулярних (83.3 – 99.4 %). У результаті вперше визначено внутрішню морфологію для понад 140 000 галактик Місцевого Всесвіту, переважна більшість яких має низьку світність, та створено відповідні каталоги. Запропоновано метод глибинного навчання для ідентифікації кандидатів у галактики з активними ядрами (АЯГ) огляду SDSS за спільними морфологічними та фотометричними властивостями галактик-прототипів (точність 65 %) (чл.-кор. НАН України Вавилова І.Б., Добричева Д.В., Василенко М.Ю., Торбанюк О.О., Елиїв А.А., Мельник О.В. спільно з НДІ астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна
10. Із використанням архівів наземних і космічних телескопів у радіо і Х-спектральних діапазонах систематизовано властивості 61 ізольованого АЯГ на z<0.05, у яких активність їхніх ядер зумовлена лише фізичними процесами, що відбуваються в системі «тор – акреційний диск – ядерна область – надмасивна чорна діра». Виявлено, що переважна більшість їх є радіотихими з низькою або відсутньою активністю ядра. Запропоновано оригінальну методику спостережень на прикладі радіотелескопу РТ-32 (Золочів, Україна), яка дозволить визначити спектральні густини потоків радіотихих АЯГ на частотах 1.4 ГГц і 5 ГГц. Властивості 21 із 61 ізольованого АЯГ за спостереженнями в Х-діапазоні також свідчать про слабку активність ядер. Для галактики NGC 3081 зі складною структурою резонансних кілець, з якими асоціюються процеси зореутворення, побудовано модель газо-пилового тору. Вперше виявлено надлишок випромінювання в м’якому Х-діапазоні (0.5–3 КеВ) для шести ізольованих АЯГ типу Sy2, який більш характерний для АЯГ типу Sy1s, і природа якого досі нез’ясована. (Компанієць О.В., Василенко А.А., Пулатова Н.Г., Бабик Ю.В., чл.-кор. НАН України Вавилова І.Б. спільно з РІ НАН України).
11. Досліджено вплив гарячих протонних пучків на розвиток скомпенсованої струмової нестійкості та на розвиток низькочастотної турбулентності в космічній плазмі. Отримано дисперсійні рівняння, що описують розповсюдження низькочастотних хвиль у замагніченій плазмі у присутності гарячого пучка протонів. Проаналізовано можливість генерації альвенівських хвиль пучками високошвидкісних протонів поперед головної ударної хвилі Землі. На основі рівнянь неідеальної магнітної гідродинаміки досліджено збурення плазмових флуктуацій у турбулентних потоках активних ділянок на рівні фотосфери Сонця. Виявлено залежність амплітуди та форми просторового спектра таких флуктуацій від рівня напруженості локального магнітного поля в активних ділянках (Маловічко П.П., Кизьюров Ю.В.).