НОВЕ НА САЙТІ


05.10.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений ПЛАН підготовки господарства Головної астрономічної обсерваторії НАН України до опалювального сезону 2023-2024 рр..


04.04.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений НАКАЗ від 03.04.2023 №7-ОД "Про прийняте рішення щодо наміру передачі майна в оренду".


01.02.23:::На сайті в розділі "Річні звіти" розміщені річні звіти відділів та лабораторій ГАО за 2022 рік.


01.02.19:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


COORDINATES

Latitude N50 21.9
Longitude E30 30.4
Altitude 188 m above s. l.

YOUTUBE CHANNELS

Запис трансляції з ГАО НАНУ проходження Меркурія по диску Сонця 11.11.2019

Ютуб-канал
«Все про Всесвіт»

  • Wright S.O.M., Owens A., Pavlenko Ya.V.,ExoMol line lists - LI. Molecular line lists for lithium hydroxide (LiOH). 2024,MNRAS,Vol.527,is.1,p.731-738. 2024MNRAS.527..731O
  • Euclid Collaboration, Gabarra L., Mancini C., et al.Euclid preparation. XXX. Performance assessment of the NISP red grism through spectroscopic simulations for the wide and deep surveys. 2023,A&A,Vol.676A,p.34 (24 pp.). 2023A&A...676A..34E
  • Comerón S., Trujillo I., Cappellari M., et al.The massive relic galaxy NGC 1277 is dark matter deficient. From dynamical models of integral- field stellar kinematics out to five effective radii. 2023,A&A,Vol.675A,p.143 (30 pp.). 2023A&A...675A.143C
  • Euclid Collaboration, Ajani V., Baldi M., et al.Euclid preparation. XXVIII. Forecasts for ten different higher-order weak lensing statistics. 2023,A&A,Vol.675A,p.120 (32 pp.). 2023A&A...675A.120E
  • Comeron F., Trujillo I., Cappellari M., et al.VizieR Online Data Catalog: NGC1277 + NGC1278 spectra + kinematic information (Comeron+ 2023). 2023,VizieR On-line Data Catalog, 2023yCat..36750143C
  • Arca Sedda M., Kamlah A. W. H., Spurzem R., et al.The DRAGON-II simulations - II. Formation mechanisms, mass, and spin of intermediate- mass black holes in star clusters with up to 1 million stars. 2023,MNRAS,Vol.526,is.1,p.429-442. 2023MNRAS.526..429A

 

 

ПОСИЛАННЯ


::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations

::: ADS Tagged Format for :" Bibliographic Data Transfer

::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва ALLERTON PRESS


Login Form

Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

GAOwinter1.jpg

Відділ фізики космічної плазми

Історична довідка

Завідувач відділу − доктор фіз.-мат. наук О. Н.  Кришталь.

Відділ був створений доктором фіз.-мат. наук, професором А. К. Юхимуком 1992 року на базі наукової групи “Космічна електродинаміка” та лабораторії космічних променів. З 2009 року завідувач відділу доктор фіз.-мат. наук О.  Н.  Кришталь. В 2013 р. на базі відділу і лабораторії космічних променів, а також відділу теоретичної астрофізики астрономічної обсерваторії КНУ ім. Т. Г. Шевченка створено спільну науково-дослідну Лабораторію релятивістської астрофізики та фізики космічної плазми.

ПРОВІДНІ СПЕЦІАЛІСТИ:

О. Н. Кришталь, завідувач відділу, доктор фіз.-мат. наук;

Ю. В. Кизьюров, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

П. П. Маловічко, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

А. Д. Войцеховська, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

С. В. Герасименко, науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

 

ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Плазмові явища в іоносфері та магнітосфері Землі, у сонячному вітрі та в атмосфері Сонця
    1. Теорія збудження плазмових нестійкостей в космічних умовах (кінетика та магнітна гідродинаміка).
    2. Теоретичні дослідження нелінійної взаємодії хвиль у космічній плазмі.
    3. Теорія нагріву плазми та прискорення заряджених частинок у магнітосфері Землі та атмосфері Сонця.
    4. Трансформація та перенос хвильової енергії в космічній плазмі.
    5. Турбулентність слабко іонізованої плазми.
  • Сонячні і галактичні космічні промені (лабораторія космічних променів)
    1. Пошук точних аналітичних розв’язків кінетичного та дифузійного рівнянь переносу.
    2. Поширення сонячних космічних променів у міжпланетному середовищі.
    3. Поширення й прискорення галактичних космічних променів в астрофізичних об’єктах.
  • Поширення метагалактичних та галактичних космічних променів, прискорених ударними хвилями в міжзоряному та міжгалактичному середовищах, та вплив залишків наднових та зоряного вітру на прискорення частинок до надвисоких енергій

ГОЛОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ У ВІДДІЛІ

Фізика космічної плазми

  • Розвинуто теорію появи і розвитку дрібномасштабних нестійкостей плазмових хвиль в хромосфері активної області на Сонці в передспалаховому стані. В рамках розвинутої теорії досліджено появу передвісників спалахового стану в мікрохвильовому випромінюванні активної області.
  • У рамках кінетичної теорії плазми, з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та іонно-циклотронної частоти, отримано рівняння, що описують збудження, нелінійну еволюцію і затухання кінетичних альвенівських хвиль (КАХ).
  • Побудовано детальну протонну модель сонячних спалахів, у якій глобальна енергизація спалахової плазми відбувається через проміжну турбулентність КАХ, збуджену протонним пучком. Досліджено лінійні і нелінійні аспекти імпульсного виділення енергії під час сонячних спалахів.
  • Досліджено нелінійну стадію перемішування фаз в альвенівських хвилях, а також конкуренцію зіткненного затухання, беззіткненного затухання Ландау і нелінійного затухання фазово-перемішаних альвенівських хвиль у короні Сонця.
  • Розвинуто теорію нелінійної параметричної взаємодії низькочастотних хвиль з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та інерції електронів у космічній плазмі.
  • У квазігідродинамічному наближенні отримано аналітичний вираз для просторового спектра плазмових неоднорідностей, які генеруються в нижній іоносфері Землі внаслідок турбулентного перемішування.
  • Розглянуте чисельне моделювання просторової та часової еволюції електронного пучка з врахуванням кулонівських зіткнень та збудження ленгмюрівських хвиль внаслідок плазмово пучкової нестійкості. З даних розрахунків знайдено спектр усередненого потоку електронів, який був співставлений зі спектром жорсткого випромінювання сонячних спалахів, що надає міжнародна місія RHESSI.

Космічні промені

  • Уперше отримано точний аналітичний розв’язок нестаціонарного кінетичного рівняння переносу (лінійного рівняння Больцмана) у випадку одного й трьох просторових вимірів.
  • Здобуті результати поповнили наявний склад фундаментальних розв’язків основних рівнянь математичної фізики. Їх можна використати в задачах про розсіювання світла на частинках пилу, в одношвидкісній теорії переносу нейтронів, у теорії розсіювання радіохвиль на плазмових неоднорідностях, в теорії поширення гама-випромінювання від потужних нестаціонарних астрофізичних об’єкт та при дослідженні поширення високоенергійних частинок від метагалактичних джерел.
  • На базі здобутих результатів закладені основи теорії поширення сонячних космічних променів (КП) у сонячному вітрі, що дало змогу дослідити еволюцію в часі й просторі енергетичних спектрів сонячних КП. Це дозволило пояснити поведінку показників спектра КП, з’ясувати вплив тривалості прискорення КП в джерелі на розподіл КП на орбіті Землі, отримані з експерименту.
  • Отримано просторово енергетичний розподіл галактичних КП в сучасній моделі геліосфери з врахуванням стоячої ударної хвилі, геліопаузи. Розподіл частинок низької енергії відповідає вимірюванням, які проведені на космічних місіях “Вояджер”.
  • Розроблений метод розв’язку граничних задач модуляції галактичних КП, який базується на аналітичній теорії збурень при умові малості анізотропії. Це дало змогу суттєво розширити клас задач, що можуть бути розв’язані аналітично.
  • Розроблено й запропоновано механізм прискорення космічних променів, який є комбінацією механізмів Фермі 1-го та 2-го роду.
  • Отримано спектри і розподіл галактичних КП, прискорених в залишках наднових, на базі статистичного прискорення і дифузійного поширення частинок.

ДИСЕРТАЦІЙНІ ТА ДИПЛОМНІ РОБОТИ, ВИКОНАНІ У ВІДДІЛІ

Дисертації на здобуття звання доктора фіз.-мат. наук − 2.

Дисертації на здобуття кандидата фіз.-мат. наук − 18.

Дипломні роботи − 28.

НАУКОВЕ СПІРОБІТНИЦТВО

  • Головна астрономічна обсерваторія РАН (Санкт-Петербург, Росія)
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
  • Інститут космічних досліджень НАН України та Державного космічного агентства України (Київ, Україна)
  • Радіоастрономічний інститут НАН України (Харків, Україна)
  • Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (Харків, Україна)
  • Інститут земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (ІЗМІРАН) (Троїцьк, Росія)
  • Інститут експериментальної фізики Словацької Академії наук (Кошице, Словаччина)
  • Центр плазмової астрофізики Католицького університету (Левен, Бельгія)
  • Всесвітній інститут з дослідження навколишнього космічного середовища Аделаїдського університету (Аделаїда, Австралія)
  • Національний інститут астрофізики, оптики та електроніки (Пуебла, Мексіка)
  • Кримська астрофізична обсерваторія (Науковий, Крим, Україна)
  • Шеффілдський університет (Шеффілд, Великобританія)
  • Університет Глазго (Глазго, Великобританія)
  • Бельгійський інститут космічної аерономії (Брюссель, Бельгія)