НОВЕ НА САЙТІ


01.02.19:::На сайті в розділі "Річні звіти" розміщений річний звіт ГАО за 2018 рік.


01.02.19:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


COORDINATES

Latitude N50 21.9
Longitude E30 30.4
Altitude 188 m above s. l.

CLOUD OF TAGS

  • Dubovik O., Li Zh., Mishchenko M., et al.Polarimetric remote sensing of atmospheric aerosols: Instruments, methodologies, results, and perspectives. 2019,J.Quant. Spectrosc. Radiat. Transfer,Vol.224,p.474-511. 2019JQSRT.224..474D
  • Evtushevsky O.M., Grytsai A.V., Milinevsky G.P.,Decadal changes in the central tropical Pacific teleconnection to the Southern Hemisphere extratropics. 2019,Climate Dynamics,Vol.52,is.7-8,p.4027-4055. 2019ClDy...52.4027E
  • Milinevsky G., Oberemok Y., Syniavskyi I., et al.Calibration model of polarimeters on board the Aerosol- UA space mission. 2019,J.Quant. Spectrosc. Radiat. Transfer,Vol.229,p.92-105. 2019JQSRT.229...92M
  • Shatokhina S.V., Kazantseva L.V., Izhakevich E.M., et al.VizieR Online Data Catalog: 2292 astrometric positions of asteroids (Shatokhina+, 2018). 2019,VizieR On-line Data Catalog, 2019yCatp003003401S
  • Khoperskov S., Di Matteo Paola, Gerhard O., et al.Phase- space spirals in Gaia DR 2: the role of the Milky Way bar. 2019,The Gaia Universe: 53rd ESLAB Symp., held at ESTEC/ ESA, Noordwijk, The Netherlands, April 8- 12, 2019,p.57. 2019gaia.confE..57K
  • Fedorov Yu.I.,Cosmic-Ray Distribution Function under Anisotropic Scattering of Particles by Magnetic- Field Fluctuations. 2019,Kinematics Phys. Celest. Bodies.- New York: Allerton Press, Inc.,V.35,N1,p.1-16. 2019KPCB...35....1F

 

 

Login Form

ПОСИЛАННЯ


::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations

::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва PLEIADES


Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

gao_panorama_1.jpg

популяризація

  • Вечірка в "Експериментаніумі"

    Наука як мистецтво! Науково-популярний журнал Куншт у п'ятницю спільно з INSCIENCE провели просто космічну вечірку в Музеї популярної науки і техніки "Експериментаніум".

    А герої вечора, науковці Daria Dobrycheva, Olga Maslova та Костянтин Єршов, розповіли, які експонати їм сподобались найбільше. Як ми сприймаємо різні запахи, як формуються джети у чорній дірі (і що це таке) та чи можна слухати музику зубами, читайте у матеріалі L'Officiel Ukraine


  • Європа майбутнього – біля Юпітера. Інтерв'ю з А.П.Відьмаченком.

    Європа майбутнього – біля Юпітера

    Про можливості освоєння Марса, Місяця та інших космічних тіл розповідає професор Анатолій Відьмаченко

    Матеріал МаріЇ ПРОКОПЕНКО на сайті газети "День" від 2 серпня, 2018: Європа майбутнього – біля Юпітера


  • Інтерв'ю Г.Міліневського Telegram-каналу DT.UA, 13-19 липня, 2019

    Геннадій Міліневський: "Має бути постійна програма підтримки наукової молоді". Інтерв'ю Telegram-каналу DT.UA, 13-19 липня, випуск 27

    Чи справді відбувається глобальне потепління, чи розтане крига Антарктиди, чи збільшується озонова діра?

    Про все це, а також про необхідність змінити підходи до навчання й оплати праці молодих учених в інтерв'ю для DT.UA розповідає завідувач лабораторії фізики космосу фізичного факультету Київського національного університету імени Тараса Шевченка, старший науковий співробітник Національного антарктичного наукового центру Геннадій Міліневський.

    Він — координатор супутникового проєкту Aerosol-UA, головний науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України, а також запрошений професор Цзілінського університету в Китаї. Тривалий час займався активними експериментами в космосі, у рамках наукових і військових програм досліджував плазмові утворення в іоносфері, різні хмари в атмосфері. Експерименти стартували ще за допомогою ракет, які запускали в СРСР з Капустиного Яру. Потім, після розпаду радянської імперії, заходився… освоювати Антарктиду, взявши активну участь у передачі британської станції "Фарадей" Україні. І продовжив вивчення космічних явищ уже на станції "Академік Вернадський". За високий професіоналізм, проявлений в екстремальних умовах Антарктиди при виконанні завдань Першої української антарктичної експедиції, нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня...

    Інтерв'ю повністю


  • Інтерв'ю І.Вавилової на Радіо НВ 02.02.2019

    Радіо НВ

    Х'юстон, у нас немає проблем. Інтерв'ю І.Вавилової на Радіо НВ

    В ефірі програми Академія наук поговорили зі співробітницею Головної астрономічної обсерваторії НАНУ Іриною Вавіловою про супутник Землі. Які секрети зберігає Місяць, навіщо він взагалі потрібен і чи може Земля існувати без нього? Також Ірина розповіла про його головні таємниці, про "китайський сад" на Місяці і зачепила одну з найгучніших тем, навколо якої виникали тисячі суперечок - чи дійсно американці були на супутнику Землі. Загалом, вирушаємо в космос...


  • Інтерв'ю І.Верлюк та Г.Ковальчука на радіостанції «UA: Українське радіо»

    Київ Incognita

    Головна астрономічна обсерваторія НАНУ. Про її історію, досягнення науковців та відкриття, цікаві екскурсії. Передача радіостанції «UA: Українське радіо» з Іриною Верлюк і Георгієм Ковальчуком 21.07.2019.

    Сторінка Київ Incognita




  • Інтерв'ю І.Крячка на радіостанції «UA: Українське радіо»

    Осягнути неосяжне: що досліджує астрономія ХХІ століття.

    Інтерв'ю вченого-астронома і популяризатора астрономії, завідувача лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки (астрономічної) Науково-навчального центру Головної астрономічної обсерваторії НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Івана Крячка науково-популярній програмі «Модуль знань» радіостанції «UA: Українське радіо»

    Текст виступу на сайті НАН України




  • Інтерв'ю Я.С.Яцківа газеті "День" 25 жовтня, 2018

    ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
    ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

    «Потяг людства до відкриттів ніколи не зникне»

    Як це підтримувати в Україні і чим наші науковці вражають світ, розповідає академік Ярослав ЯЦКІВ

    Цьогоріч, 27 листопада, Національній академії наук України виповнюється сто років. Академія була заснована гетьманом Павлом Скоропадським, якому «День» присвятив цей рік...

    ...Сам Ярослав Яцків є знаковою постаттю для української науки. Відомий у світі учений у галузі астрономії, ключові його роботи присвячені дослідженню особливостей обертання Землі, космічній геодинаміці та фундаментальній астрометрії. Також Ярослав Яцків керував програмою наземних спостережень комети Галлея, наразі є єдиним українцем, відзначеним міжнародною премією Євросоюзу імені Рене Декарта (було це 2003 року). Понад 40 років Ярослав Степанович очолює Головну астрономічну обсерваторію НАН України та чимало робить для того, щоб, попри мізерне фінансування, наші астрономи брали участь у міжнародних проектах, а сама обсерваторія розвивалась...

    Інтерв'ю повністю


  • Конкурс IAU100 NameExoWorlds

    NameExoWorlds

    Вдруге у своїй історії Міжнародний астрономічний союз (МАС) організовує конкурс із привласнення імен планет і зір, навколо яких вони обертаються (http://www.nameexoworlds.iau.org/). Цього разу учасникам проекту, присвяченого 100-річчю з часу заснування МАС, пропонується надати імена системам, що містить одну зорю і одну планету, при цьому кожній країні виділяється власна система. Важливо розуміти, що схвалені імена не замінять традиційні наукові позначення, але будуть визнані МАС як повноправні назви об'єктів та опубліковані із зазначенням авторства. Ці назви потім можуть використовуватися всіма бажаючими без будь-яких обмежень поряд із науковими позначеннями або замість них.

    Україні виділена планетна система HAT-P-15, що знаходиться в сузір’ї Персея. Зоря у цій системі є жовтим карликом (тип G) і поки що недосяжна для спостережень наземними телескопами. Екзопланета HAT-P-15b була відкрита в 2010 році, знаходиться на відстані 0.0965 а.од. від зорі, є газовою планетою-гігантом з масою 1,94 мас Юпітера і орбітальним періодом 10,9 діб (https://exoplanets.nasa.gov/exoplanet-catalog/1229/hat-p-15-b/).

    Заповнити форму для участі у конкурсі можна тут або тут

    Враховуючи широкий публічний резонанс конкурсу, світоглядне значення запропонованим назвам планетній системі, які увічнять наш вибір, Національний комітет звертається до всіх організацій розмістити цю інформацію на своїх веб-сторінках і тримати її активною до завершення конкурсу, як і поширити її у всіх соціальних мережах.

    ПРЕС-РЕЛІЗ.PDF
    ПРЕС-РЕЛІЗ.DOCX


  • Крізь Київ до зірок. "Українська Правда" від 21.02.2019 р.

    ГАО НАН України

    Крізь Київ до зірок. Що українські астрономи знаходять у Всесвіті.

    Стаття Євгена Руденко та Ельдара Сарахмана в "Українській Правді" від 21.02.2019 р.

    На сторінку газети...


  • Наше місце на Місяці. Розповідає А.Василенко

    ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
    ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

    «Наше місце на Місяці.» Лекція А.Василенко в центрі інновацій iHub

    Рік розпочався з гучних новин із Місяця: 3 січня китайська автоматична міжпланетна станція «Чан’є-4» здійснила м’яку посадку на зворотному боці супутника Землі, потім ми отримали перші в історії панорамні фото цього зворотного боку, а вже незабаром дізнались про першу вирощену там рослину — бавовник. Усе це породило потужну хвилю обговорень, як людство освоюватиме Місяць, коли ми зможемо добувати там корисні копалини і побудуємо постійну базу. Тож не дивно, що на тематичній лекції кандидата фізико-математичних наук, наукового співробітника Головної астрономічної обсерваторії НАН України Анатолія ВАСИЛЕНКА, яка днями відбулася в київському центрі інновацій iHub, не було вільного місця...

    Стаття повністю