Питання, яке сьогодні хвилює колектив ГАО НАН України (чи збуджує, або хтось його провокує…) – це вибори директора. Можливо, мені краще було б утриматися від коментарів на цю тему. Є відповідні нормативно-правові акти та коментарі до них. Отже, як кажуть в народі, «суду все ясно» - проявляйте ініціативу…
І все таки «утримуватися» не відповідає моєму характеру та способу життя. По-перше, тому, що часу залишилося дуже мало для висунення кандидатур на посаду директора та підготовки ними всіх необхідних документів.
Повністю...
По-друге, я хочу просити всіх співробітників ГАО цю ініціативу проявляти гречно, беззлобно та з відповідною гідністю (а не у вигляді пактів-меморандумів на зразок Б. Ю. Жиляєва). Щодо меморандуму «для нового директора ГАО», підготовленого Б. Ю. Жиляєвим. Для мене це не новина. У своєму архіві я знайшов аналогічний документ 20-річної давності, з яким я вас ознайомлю без коментарів. Хоча «ні», прокоментую.
Перше: «Суду все ясно». Друге: навіть за наявності таких «Меморандумів», я ціную Б. Ю. Жиляєва як науковця та колись рекомендував його на посаду вченого секретаря ГАО.
Тепер по суті питання, яке, відверто кажучи, викликає у мене досить суперечливі почуття. Я вже більше 40 років очолюю ГАО. Це дуже багато. Усвідомлюю, що те, що зроблено, є цінним не кількістю років директорства, а змістом зробленого мною разом з вами, або вами разом зі мною (у залежності від того, хто як сприймає нашу реальність).
Дехто з вас знає, що я став директором волею долі, і мене було піднесено на цю «високу вертикаль», умови якої були та є досить некомфортними. Я намагався їх використати, обійти та осилити, спираючись на самовіддану працю колективу ГАО.
Про те, що вдалося зробити, я досить відверто, на мою думку, розказав у книзі «Моє земне тяжіння», сповідуючи заповіт «Не залишати неправди за собою». Але я розумію, що це моя правда. Тому намагався дивитися на себе та на свої дії поглядом тих людей, яких неможливо запідозрити у «зайвих» симпатіях до мене.
Добре відомо, що справжні риси тої чи іншої людини можна добре розпізнати з висловів та розповідей про неї її опонентів (за умови критичного ставлення до них). Окремі «дії» таких опонентів були досить болючими для мене, але я їм вдячний, оскільки їх бачення «директорського свавілля» спонукало мене активніше шукати відповіді на різні виклики.
Пробачте, я відхилився від суті питання: «Як далі бути?»
Скажу відверто і коротко. Я спробував залучити до директорства ГАО когось з відомих мені «неГАОвських» астрономів. Спроби виявилися невдалими (дозвольте мені не називати цих колег).
Я мав відповідні консультації з академічною групою ГАО, в Президії НАН України, і навіть Б. Є. Патон запрошував мене до себе на розмову з цього питання. Знову таки я не коментуватиму ці події. В разі бажання їх учасники можуть це зробити особисто.
Отже, в підсумку, зважаючи на всі особисті обставини, меморандуми та інші дії окремих співробітників ГАО (з властивим їм особистим баченням життя Обсерваторії) та умови, в яких сьогодні доводиться працювати, я вирішив не ініціювати подання своєї кандидатури на посаду директора ГАО. Чи це вчинок-зрада,, чи ні – покаже майбутнє.
Тому я, як діючий голова Вченої ради, передаю це питання на розгляд Ради, засідання якої відбудеться 23 березня 2017 р. Я не братиму участі у цьому засіданні (щоб не сковувати ваші ініціативи) і прошу С. Г. Кравчука його провести.
На завершення скажу вам знову таки відверто, якщо ви, зважаючи на всі висловлені вище обставини, все таки рекомендуватимете мою кандидатуру на посаду директора, я не відмовлятимуся. Але врахуйте, що я не мінятиму свого характеру чи поглядів заради вашої прихильності, але буду завжди прислухатися до ваших порад.
НОВЕ НА САЙТІ
