Відділ ПАА: основні напрями досліджень

Лабораторія великомасштабної структури Всесвіту та група астроінформатики

  • Позагалактична астрономія: великомасштабна структура Всесвіту та її складники (галактики, групи і скупчення галактик, войди і надскупчення галактик).
  • Астрофізика високих енергій: галактики з активними ядрами, скупчення галактик, войди.
  • Астроінформатика: великі бази даних позагалактичних джерел, математичні методи в астрофізиці, астроінформаційні технології, обробка фотографічних і спектральних зображень джерел.
  • Українська віртуальна обсерваторія.
  • Історія астрономії і космічних досліджень.

Теоретичні дослідження в цих напрямах діяльності засновані, головним чином, на використанні існуючих та створених співробітниками базах даних і каталогах позагалактичних об’єктів, нових методів і астроінформаційних технологіях. Для окремих досліджень використовувалися/використовуються власні спостереження на таких телескопах як Космічний телескоп ім. Габбла, космічні  телескопи місій Чандра, ХММ-Ньютон, Фермі, Інтеграл, Свіфт, Сузаку, 6-м телескоп Спеціальної астрофізичної обсерваторії РАН, 2.6-м телескоп ім. Г.А. Шайна Кримської астрофізичної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2-м телескоп Національного астрономічного дослідницького інституту Таїланду.

Лабораторія космічних променів.

  • Астрофізика високих енергій
  • Геліофізика
  • Фізика Сонячної системи

Основні напрямки діяльності пов’язані зі створенням теоретичних моделей астрофізичних явищ, які обумовлені взаємодією високо енергійних заряджених частинок з нестаціонарними стохастичними магнітними полями на базі розвинених авторами аналітичних методів з подальшим їх удосконаленням, а також вивчення механізмів розвитку велико масштабної турбулентності і ії впливу на оточуюче середовище, зокрема:

  • теоретичне дослідження поширення галактичних і сонячних космічних променів у геліосфері, міжзоряному та міжгалактичному середовищах;
  • дослідження просторово-часової динаміки та енергетичного розподілу космічних променів та порівняння з даними спостережень;
  • дослідження прискорення заряджених частинок при їх взаємодії з космічними електромагнітними полями;
  • розвиток кінетичної теорії поширення частинок високої енергії, прискорених в різних астрофізичних об’єктах: оболонках наднових, зорях, ядрах активних галактик, галактичних пульсарах;
  • дослідження просторово-енергетичного розподілу космічних променів у сучасну епоху і в минулому;
  • вивчення варіацій інтенсивності космічних променів за даними світової мережі нейтронних моніторів;
  • побудова моделі еволюції спектру варіацій космічних променів під час Форбуш-ефектів, які обумовлені ударними хвилями і корональними викидами мас від Сонця;
  • дослідження впливу високошвидкісних потоків сонячного вітру на інтенсивність галактичних космічних променів;
  • створення каталогу Форбуш-ефектів космічних променів з врахуванням класифікації міжпланетних збурень;
  • створення бази даних для комплексного дослідження Форбуш-ефектів, обумовлених наявністю високошвидкісних потоків сонячного вітру від корональних дір;
  • дослідження механізмів виникнення і розвитку МГД турбулентності, еволюції магнітних полів, нагріву та прискоренню заряджених часток, переносу енергії в різноманітних астрофізичних об’єктах;
  • дослідження процесів формування дрібномасштабних плазмових структур в турбулентних потоках частково іонізованої плазми.