Відділ ПАА: наукові досягнення

 

Найголовніші наукові результати за 2020 рік

Завершено комплексну верифікацію успішності методів машинного навчання для встановлення морфологічної класифікації галактик Місцевого Всесвіту з використанням даних Слоунівського цифрового огляду неба. Вперше доведено високу ефективність встановлення бінарної класифікації на основі фотометричних даних методами опорних векторів (загальна точність 96.4%, для раннього типу галактик 96.1%, для пізнього 96.9%) та випадкового лісу (загальна точність 95.5%, для раннього типу 96.7%, для пізнього типу 92.8%). Із використанням методів глибинного навчання досягнуто точності 94% для візуальної класифікації зображень галактик, а також їхніх внутрішніх особливостей (67%– 97%). Вперше проаналізовано проблемні точки і межі застосувань методів машинного навчання морфологічній класифікації з урахуванням еволюційних властивостей галактик на космологічних масштабах Місцевого Всесвіту (Вавилова І.Б., Добричева Д.В., Василенко М.Ю., Елиїв А.А., Мельник О.В.).

Використовуючи матеріал сучасних цифрових оглядів неба (PanSTARRS-1, SDSS) та дані оглядів в лінії HI і в далекому ультрафіолеті (GALEX), було заново класифіковано 165 ізольованих галактик ранніх типів. Високе відношення маси гало до зоряної маси у E, S0-галактик (74±26 MSun/LSun) порівняно із середнім значенням (20±3) MSun/LSun для спіральних галактик без балджів вказує на істотню різницю в динамічній еволюції галактик ранних та пізних типів (Караченцева В.Ю., Мельник О.В. з іноземними колегами)

Вперше для галактики Mrk 417 (тип Сейферт 2) досліджено структуру поглинаючого середовища в її ядрі в діапазоні 3–150 кеВ з використанням архівованих спостережень космічної обсерваторії NuSTAR та 150-місячного огляду неба космічної обсерваторії Swift/BAT. Представлено нові результати, отримані при апроксимації спектру моделями MyTorus і BNTorus, Виявлено, що ядро галактики можна віднести до так званих Комптон-тонких, а тор є стисненим по вертикалі і його форма наближається до кільцеподібної стуктури. (Василенко А.А., Компанієць О.В.)

Досліджено кореляцію між швидкостями зореутворення в материнській галактиці та темпами акреції на надмасивну чорну діру в її центрі на основі вибірки галактик з активним та затухаючим зореутворенням в близькому Всесвіті. На основі розподілу темпів акреції для широкого діапазону швидкостей зореутворення та зоряних мас материнських галактик було показано, що в близькому Всесвіту домінуючу частку займають активні ядра галактик з низькими світностями та темпами акреації (Торбанюк О.О.)

Вперше показано, що в рамках стаціонарної сферично-симетричної складної моделі геліосфери для випадку, коли існує залежність розсіювання космічних променів від енергії частинки, знак анізотропії в просторовому розподілі частинок залежить від енергії частинок. А саме, він позитивний для високоенергетичних і навпаки негативний для низькоенергетичних частинок (Колесник Ю.Л.,Шахов Б.А.).

За результатами обробки оцифрованих фотографічних спостережень програми ФОН в Кітабі (Узбекистан), Гісарі (Таджикістан), а також зоряних скупчень в UBVR смугах в Балдоне (Латвія) підготовлені каталоги біля 4900 положень та зоряних величин астероїдів і комет, виявлених на цих астронегативах (Шатохіна С.В., Їжакевич О.М. з українськими та іноземними колегами).