НОВЕ НА САЙТІ


05.10.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений ПЛАН підготовки господарства Головної астрономічної обсерваторії НАН України до опалювального сезону 2023-2024 рр..


04.04.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений НАКАЗ від 03.04.2023 №7-ОД "Про прийняте рішення щодо наміру передачі майна в оренду".


01.02.23:::На сайті в розділі "Річні звіти" розміщені річні звіти відділів та лабораторій ГАО за 2022 рік.


01.02.19:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


COORDINATES

Latitude N50 21.9
Longitude E30 30.4
Altitude 188 m above s. l.

YOUTUBE CHANNELS

Запис трансляції з ГАО НАНУ проходження Меркурія по диску Сонця 11.11.2019

Ютуб-канал
«Все про Всесвіт»

  • Zinchenko I.A., Dewangan L., Liu Sheng-Yuan,Multi-band studies of high-mass star-forming regions at various scales. 2024,32nd General Assembly International Union (IAUGA 2024), Capetown, South Africa,poster id. 2094, 2024IAUGA..32P2094Z
  • Lazorenko P.F., Sahlmann J., Mayor M., et al.Differential image motion in astrometric observations with very large seeing- limited telescopes. 2024,A&A,Vol.689A,p. A94 (17 pp.). 2024A&A...689A..94L
  • Fedorov Yu.I.,Propagation of Galactic Cosmic Rays in the Heliosphere during Minimum Solar Activity Periods. 2024,Kinematics Phys. Celest. Bodies.- New York: Allerton Press, Inc.,Vol.40,is.2,p.64-76. 2024KPCB...40...64F
  • Godunova V.G., Simon A., Markus Y.S., et al.Photometric and colorimetric studies of target objects using small and medium-size telescopes. 2024,Contrib. Astron. Obs. Skalnaté Pleso,Vol.54,N2,p.205-212. 2024CoSka..54b.205G
  • Babina Yu.V., Pavlenko E.P., Pit N., et al.Photometric Study of the Asynchronous Polar IGR J19552+0044 in 2019- 2022. 2024,Astrophysics,Vol.533,is.2,p.1654-1669. 2024Ap.....67..149B
  • Zhang Z.H., Raddi R., Burgasser A. J., et al.Primeval very low-mass stars and brown dwarfs - VIII. The first age benchmark L subdwarf, a wide companion to a halo white dwarf. 2024,MNRAS,V.533,is.2,p.1654-1669. 2024MNRAS.533.1654Z

 

 

ПОСИЛАННЯ


::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations

::: ADS Tagged Format for :" Bibliographic Data Transfer

::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва ALLERTON PRESS


Login Form

Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

GAOwinter1.jpg

Відділ фізики Сонця


Історична довідка

Завідувач відділу фізики Сонця чл.-кор. НАН України Н.Г. Щукіна

30 червня 1954 р. смуга повного сонячного затемнення охоплювала Київ. Напередодні цієї події в обсерваторії були виготовлені прилади для спостереження затемнення. Трикамерний астрограф та дифракційний спектрограф використовували для регулярних спостережень Сонця й після затемнення. Таким чином розпочався період активних досліджень Сонця.

1964 р. Президія АН УРСР офіційно затвердила структурним підрозділом відділ фізики Сонця. Першим завідувачем відділу був д.ф.-м.н., проф. Е.А. Гуртовенко (1928—1994). З 1983 р. відділом керував д.ф.-м.н, чл.-кор. НАН України Р.І. Костик. З 2003 р. його очолює д.ф.-м.н., чл.-кор. НАН України Н.Г. Щукіна.

Співробітники відділу:

Щукіна Наталія Геннадіївна Зав. відділом д.ф.-м.н.,чл.-кор.НАНУ shchukin(at)mao.kiev.ua кімн. 229
Костик Роман Іванович Гол.н.с. д.ф.-м.н.,чл.-кор.НАНУ kostik(at)mao.kiev.ua кімн. 320
Осіпов Сергій Миколайович С.н.с. к.ф-м.н. osipov(at)mao.kiev.ua АЦУ-5
Васильєва Ірина Едуардівна С.н.с. к.ф-м.н. vasil(at)mao.kiev.ua кімн. 302
Кондрашова Ніна Миколаївна Н.с. к.ф-м.н. kondr(at)mao.kiev.ua кімн. 303
Чорногор Світлана Миколаївна Н.с. к.ф-м.н. chornog(at)mao.kiev.ua кімн. 303
Сухоруков Андрій Валерійович Н.с. к.ф-м.н. suh(at)mao.kiev.ua кімн. 302
Пасечник Маргарита Миколаївна Н.с. к.ф-м.н. rita(at)mao.kiev.ua кімн. 303


Головні напрями наукової діяльності:

  • Стокс-діагностика сонячної грануляції та активних явищ (сонячні плями, спалахи, факели, протуберанці та ін.);
  • спектрополяриметрія спокійного Сонця;
  • сонячний магнетизм;
  • моделювання переносу поляризованого випромінювання в атмосферах зір і Сонця;
  • моделювання хвильових процесів в атмосфері Сонця;
  • моделювання глобальної конвекції та диференційованого обертання Сонця;
  • геліосейсмологія;
  • моніторинг довготривалих змін параметрів фраунгоферових ліній;
  • хімічний вміст Сонця, зір сонячного типу та зір, що утворилися на ранніх етапах еволюції Всесвіту.


Спостережна база

Відділ виконує спостереження на телескопах з високим рівнем автоматизації:

  • АЦУ-5 з монохроматором подвійної дифракції (Київ);
  • АЦУ-26 з п'ятикамерним спектрографом (п. Терскол, Приельбрусся, Північний Кавказ, МЦ АМЕД).

Відділ бере участь у спільних спостережних програмах на німецькому вакуумному телескопі (VTT), голландському відкритому телескопі (DOT), на французько-італійському сонячному телескопі (THEMIS), що розміщені на Канарських островах (Іспанія).

Сонячний телескоп АЦУ-5 Павільйон сонячного телескопа АЦУ-5 Сонячний телескоп АЦУ-26

 



Наукова співпраця

Відділ фізики Сонця співпрацює з:

  • Інститутом Астрофізики на Канарських островах (Тенеріфе, Іспанія).
  • Центром з досліджень астрофізичної плазми Університету Левена (Center for mathematical Plasma Astrophysics (Leuven, Belgium).
  • Інститутом сонячно-земної фізики Сибірського відділення РАН (Іркутськ, Росія).
  • Інститутом земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (Троїцьк, Росія).
  • Київським та Львівським університетами.


Найвагоміші результати досліджень:

  1. Модернізовано й уведено в дію горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 з монохроматором подвійної дифракції, що своєю спектральною роздільною здатністю є одним з найпотужніших телескопів світу.
  2. Проведено космічні спостереження сонячних осциляцій на орбітальних станціях КОРОНАС-І та КОРОНАС-Ф.
  3. За даними експериментів VIRGO/SPM, GOLF (SOHO) та ДИФОС (КОРОНАС-Ф) виявлено аномалії коливань яскравості та швидкості р-мод низьких ступенів; гравітаційні моди коливань не знайдено.
  4. Уперше показано, що хвилі, які аналізують під час геліосейсмологічних вимірів, проходячи під плямами, прискорюються.
  5. Побудовано напівемпіричні моделі спалахів та активних явищ, що описують еволюцію з часом їх поля швидкостей, магнітного поля й температури. Створено багатовимірні магнітогідродинамічні та магнітогідростатичні моделі фотосфери та сонячних плям.
  6. Отримано результати, що наближають нас до вирішення найактуальнішої проблеми сучасної фізики Сонця – пошуку ефективних джерел нагріву хромосфери та корони, а саме: показано, що енергія турбулентних магнітних полів у спокійній атмосфері Сонця може бути істотно більшою, ніж передбачали раніше. Цієї енергії вистачає для нагріву хромосфери й корони.
  7. Запропоновано ефективний механізм, що пояснює нагрів хромосфери. Показано, що дисипація струмів, посилена дією амбіполярної дифузії, підвищує температуру хромосфери на кілька тисяч градусів за хвилини.
  8. Показано, що процес розповсюдження хвиль в активній ділянці суттєво відхиляється від адіабатичного. Це понижує граничну частоту, в результаті чого 5-ти хвилинні коливання проникають у хромосферу й додатково нагрівають її.
  9. Показано, що конвекція не припиняється в середній фотосфері, як вважали раніше, а простягається до нижньої хромосфери. У середній фотосфері конвективні елементи тільки міняють знак контрасту та напрямок руху. Магнітні поля (400—1800 Гс) не подавляють конвекцію, як передбачали теоретичні розрахунки.
  10. Отримано розподіл випромінювання в спектрі Сонця в абсолютних енергетичних одиницях для ділянки спектра 300—1060 нм.
  11. Методи локальної геліосейсмології Сонця знайшли застосування для пояснення швидких пульсацій магнітних пекулярних Ap-зір. Магнітогідродинамічне моделювання цих пульсацій дозволило пояснити основні спостережні властивості RoAp-зір.
  12. Вирішено проблему вмісту заліза і кремнію у фотосфері Сонця. Отримано співвідношення для великої сітки моделей атмосфер зір, що дають можливість оцінити вміст літію, кисню й заліза залежно від зоряних параметрів. Ці результати мають важливе значення для розв’язку фундаментальних питань астрофізики, що стосуються нуклеосинтезу хімічних елементів під час Великого Вибуху, еволюції галактик та зір, внутрішньої будови і структури атмосфер зір і Сонця.