Музей Головної Астрономічної Обсерваторії

Музей історії ГАО НАН України розташований в павільйоні подвійного довгофокусного астрографа Тепфера. Відвідувачів зустрічає плакат з повідомленням, що на честь Головної астрономічної обсерваторії НАНУ (Голосіївської) мала планета № 15675 названа "ГОЛОСЄЄВО" (GOLOSEEVO).

На великому стенді відображена в фотографіях історія ГАО за 60 років: копія Постанови про створення Обсерваторії, перші будівлі, перші інструменти (вертикальний круг, подвійний довгофокусний астрограф, двокамерний короткофокусний астрограф), перші співробітники тощо. Стенд розповідає, що в перші роки дослідження стосувалися астрометричних проблем: спостереження зір за всесоюзною програмою "Каталога слабких зір", фотографування зір і галактик, закладання "перших епох" для майбутніх визначень власних рухів зір.

ПЕРШИЙ ПОВЕРХ

Центральна частина залу

Відвідувачів зустрічає плакат з повідомленням, що на честь Головної астрономічної обсерваторії НАНУ (Голосіївської) мала планета № 15675 названа "ГОЛОСЄЄВО" (GOLOSEEVO).

Згодом тематика досліджень розширювалася: це і дослідження Місяця і планет, змінних зір, галактик, фізики Сонця, обертання Землі тощо. Встановлювалися нові інструменті: малий сонячний телескоп зі спектрографом, хромосферний телескоп, рефлектор АЗТ-2, горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5. Пізніше введено до дії подвійний ширококутний астрограф фірми Карл Цейс Йена. У 1964 р. побудовано корпус механічної майстерні, а в 1977 р. завершено будівництво нового лабораторного корпусу. В одній з малих башт розмістився лазерний віддалемір. В 1991 р здано до експлуатації новий корпус точної механіки і оптики.

В 1970 р. почалося будівництво високогірної спостережної бази на піку Терскол, яке велося завдяки великому ентузіазму колективу ГАО.

Обсерваторію відвідували відомі вчені, космонавти. Зав’язувалися спільні роботи з Обсерваторіями різних країн Співробітники ГАО вміли не тільки наполегливо працювати, але й цікаво відпочивати: вони заснували своє професійне свято "День веснянного рівнодення".

За обсягом і значимістю досліджень Обсерваторія стає дійсно головним закладом з астрономії в Україні.

Праворуч в центральній залі на першому поверсі знаходиться один з перших інструментів ГАО вртикальний круг Ваншаффа. Вертикальний круг Ваншаффа (D=19 см, F=25см).

Першими спостерігачами на ньому були О.К. Король і В.В. Конін, згодом - А.С. Харін і К.М. Ненахова. Отримані на вертикальному крузі каталоги схилень зір були визнані одними з найточніших каталогів.

В кімнаті зліва зібрані вимірювальні прилади, які використовувалися в Обсерваторії в 50-70 рр. ХХ ст: мікрофотометр, блінк-компаратор, аскорекорд, тощо.

ДРУГИЙ ПОВЕРХ

Астрометрична кімната.

Тут представлені фотопортрети керівників перших астрометричних підрозділів ГАО: О.Я. Орлова, А.О. Яковкіна, Є.П. Федорова, І.Г. Колчинського, а також перших спостерігачів - О.К. Короля та І.В.Гаврилова.; відмічено їх внесок у розвиток досліджень з фундаментальної та фотографічної астрометрії, селенодезії, обертання Землі.

О.Я. Орлова вважають засновником глобальної геодинаміки: його класичні роботи об"єднали методи астрономії і геофізики для дослідження Землі як планети. Його талановитий учень Є.П. Федоров отримав всесвітне визнання своїми теоретичними розробками стосовно нутації Землі, які заклали основи подальших робіт вчених різних країн, що були високо оцінені премією Р. Декарта (в числі цих вчених Я.С.Яцків). Широко використовувався для геодинамічних досліджень унікальний ряд координат полюса майже за 100 років, обчислений співробітниками ГАО. Довгий час світовий пріоритет в дослідженнях обертання Землі класичними методами був за ГАО.

Надбанням світової науки стали не тільки каталоги, отримані на вертикальному крузі, але й серія селенодезичних каталогів ГАО, які дозволили створити опорну систему селенодезичних координат 4900. Розвиток досліджень Місяця в ГАО заслуга корифеїв А.О. Яковкіна та його учня І.В. Гаврилова, на честь яких названі кратери на Місяці.

Заслуга І.Г. Колчинського полягала в тому, що він заснував відділ фотографічної астрометрії, який очолював довгі роки. Вчений відомий своїми працями стосовно досліджень нестабільності земної атмосфери .

Стенди знайомлять з сучасним станом астрометричних досліджень ГАО, зокрема, з участю відділів у міжнародних проектах: так відділу космічної геодинаміки в Міжнародній службі обертання Землі, відділу астрометрії в міжнародному космічному проекті ГІПАРКОС тощо.

Перша Державна премія УРСР в галузі науки і техніки була отримана у 1983 р. співробітниками астрометричних відділів за цикл робіт "Розробка теорії і практична побудова координатних систем для геодинамічних, селенодезичних і космічних досліджень"

Вітрини з особистими речами д.ф.-м.н. І.Г. Колчинського та акад. Є.П. Федорова - данина шани і памяті вченим, за їх вагомий внесок у світову скарбницю астрометрії.

В кімнаті також представлені деякі речі, що мають відношення до перших років існування ГАО: крісло перших директорів, перша друкарська машинка, перший глобус Місяця, перші засоби обчислення (таблиці, рахівниця, арифмометр тощо) .

На другому поверсі в круглій частині башти Музею зібрані подарунки та вітальні адреси з нагоди ювілеїв ГАО та директора ГАО акад. НАН України Я.С.Яцківа.

В вітринах виставлені Альбом форпроекту Обсерваторії О.В.Щусєва, значки різних обсерваторій, конференцій, альбоми марок. Конверт з автографом першої людини, що побувала на Місяці Ніла Армстронга, зразки метеоритів тощо.

ТРЕТІЙ ПОВЕРХ

Астрофізична кімната

Галерея фотопортретів знайомить з першим вченим секретарем ГАО, іниціатором астрофізичних досліджень Ш.Г. Горделадзе, першим наступником директора ГАО В.П. Цесевичем, засновником відділу фізики Сонця Е.А. Гуртовенком, палкою прихильницею розвитку в ГАО кометних досліджень В.П. Конопльовою.

Активні астрофізичні дослідження почалися із встановленням у 1959 р.70-см рефлектора (АЗТ-2).

Перші роки існування ГАО тісно пов’язані з Ш.Г. Горделадзе, він виконав велику роботу щодо доставки першого наукового устаткування для Обсерваторії. Він разом з В.П. Цесевічем заклав цеглини в фундамент досліджень зір, а сам особисто – досліджень галактик.

У відділі фізики планет основним напрямком досліджень було вивчення фізичних і оптичних властивостей атмосфер і поверхонь планет і їх супутників, теорія переносу випромінювання. Завдяки виготовленим приладам були досягнуті суттєві здобутки у вивчені планет Марса, Сатурна, Юпітера . Зокрема, відділу було довірено обробку і аналіз космічних знімків Марса і Венери, а також Місяця.

Кометні дослідження в ГАО були засновані В.П.Конопльовою. Особливо суттєвого успіху було досягнуто в теоретичних роботах. Передбачення стосовно будови ядер комет учнем В.П. Конопльової Л.М.Шульманом підтвердилися під час міжнародної космічної місії до комети Галлея у 1986р, в проведенні якої ГАО приймала активну участь.

Відділ фізики Сонця був заснований Е.А.Гуртовенком (в цій кімнаті Е.А.Гуртовенко присвячена окрема вітрина). Дослідження відділу велись широкопланово. Спочатку була організована важлива для багатьох цілей (а згодом для космонавтики) участь у Службі Сонця СРСР. Встановлення телескопа АЦУ-5 з високим рівнем автоматизації сприяло вивченню активних сонячних утворень (протуберанців, спалахів тощо), теоретичні узагальнення дозволили одержати нові дані про фізичні процеси на Сонці. Співробітники брали активну участь в спостереженнях за повними сонячними затемненнями (в вітрині Гуртовенка є експонати з о-ва Кука, де він спостерігав сонячне затемнення).

Стенди в кімнаті розповідають про сучасний стан астрофізичних досліджень в ГАО НАН України. Зокрема про участь відділу фізики Сонця в космічному експерименті КОРОНАС.

Окремий стенд присвячено відображеню будівництва Високогірної спостережної бази на піку Терскол в Приельбруссі (тепер Міжнародний центр астрономічних і медико-екологічних досліджень), яке розпочалося у 1970 р. і успішно завершилося встановленням 2-м телескопу.

У 2003р. колектив співробітників ГАО отримав Державну премію України в галузі науки і техніки "Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на Терсколі для досліджень Сонця та тіл Сонячної системи".

Серед виставлених монографій астрофізичних відділів є книга з автографом лауреата Нобелівської премії Чандрасекара (подарунок Музею від Е.Г. Яновицького).

ЧЕТВЕРТИЙ ПОВЕРХ

Підкупольне приміщення

Головний експонат в цьому приміщенні : ПОДВІЙНИЙ ДОВГОФОКУСНИЙ АСТРОГРАФ (ПДА) ТЕПФЕРА – ШТЕЙНГЕЛЯ

Фокусна відстань – 5500 мм

Діаметр об’єктивів: фотографічного - 400 мм

фотовізуального - 400 мм

візуального (гіда) - 300 мм

Подвійний довгофокусний астрограф збудований в 1912-1914 рр. Отто Штейнгелем для Бабельзбергзької обсерваторії під Берліном. У 1949 р. був перевезений з Німеччини і встановлений в Голосіївській обсерваторії в старому павільйоні від якого нині залишився лише фундамент, на якому була встановлена колона інструмента. Цей фундамент зараз знаходиться поряд з входом до нинішньої будівлі башти Музею історії ГАО НАНУ.

За роки роботи (1949-1986 рр.) на телескопі було одержано більш ніж 6000 платівок. Основні спостережні програми:

Ділянки неба з галактиками та фундаментальними зорями Всесоюзної програми каталогу слабких зір (КСЗ).
Ділянки неба з зоряними скупченнями та асоціаціями, змінними та новими зорями.
Спостереження тіл Сонячної системи (великі планети та їх супутники, вибрані астероїди та комети.

На телескопі працювали кілька поколінь спостерігачів. Але особливо необхідно відмітити тих, що першими освоювали телескоп. Це І.Г. Колчинський, А.Б. Онєгіна та І.В. Гаврилов. Завдяки ним були закладені основні спостережні програми, які пізніше дозволили ГАО внести свій вклад в астрономічну науку. Каталоги абсолютних власних рухів зір відносно галактик, створені в рамках всесоюзного плану КСЗ послужили основою для калібровки власних рухів зір, одержаних астрометричним супутником HIPPARCOS.

В часовій кімнаті знаходяться старовинні годиники.

Фотографії на стіні відображають етапи розвитку астрономічних інструментів від квадранта в Обсерваторії Улугбека до космічного телескопа Хаббла.

Тут також можна побачити карту Місяця, на якій відмічено кратери названі на честь співробітників ГАО А.О. Яковкіна і І.В.Гаврилова.