Історія Головної Астрономічної Обсерваторії

Засновник ГАО, перший академік-астроном Української академії наук Олександр Якович Орлов.

Головна астрономічна обсерваторія НАН України (ГАО) заснована 17 липня 1944 р. Засновник і перший директор ГАО — відомий вчений астроном і геофізик академік АН УРСР О.Я. Орлов (1880—1954). Він очолював ГАО у 1944—1948 та 1951—1952 рр.

Обсерваторія розташована в Голосіївському лісі (12 км від центра м. Києва) й звідси походить її неофіційна назва — Голосіївська.

За задумом обсерваторія мала проводити першочергово астрометричні спостереження за загальним всесоюзним планом створення каталогу слабких зір, який разом з фундаментальним каталогом забезпечував би координатну систему на небесній сфері для розв’язання багатьох задач небесної механіки, астрометрії та вивчення структури зоряного неба. Тому першими телескопами були вертикальний круг Ваншаффа (D=19 cm, F=2,5 m) та подвійний довгофокусний астрограф Тепфера-Штейнгеля (D=40 cm, F=5,5 m). Перші наукові роботи розпочалися в 1946 р.

За рекомендацією О.Я. Орлова директором ГАО у 1948—1951 рр. став чл.-кор. АН УРСР В.П. Цесевич, під керівництвом якого започатковані роботи з дослідження змінних зір та будови Галактики. В ці ж роки створена Вчена рада ГАО.

Панорама ГАО 1959 року

У 1952—1959 рр. ГАО очолював чл.-кор. АН УРСР А.О. Яковкін, за ініціативою якого розпочато новий напряму досліджень — всебічне вивчення Місяця (його фігури, рельєфу, обертання тощо). В цей же період розпочалися дослідження з фізики Сонця та встановлено нові телескопи: горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 (1965), рефлектор АЗТ-7 (1959). Обсерваторія активно включилась до програми спостережень штучних супутників Землі (ШСЗ), а також досліджень за програмами МГР та МРС (1957—1959).

У 1958 р. офіційно затверджено наукові відділи ГАО: фундаментальної астрометрії, фотографічної астрометрії, фізики Сонця і астрофізики. В 1953 р. вийшов перший випуск “Известий Главной астрономической обсерватории АН УССР”.

Академік АН УРСР Є.П. Федоров.

З 1959 до 1973 рр. ГАО очолював Є.П. Федоров. В цей період активізувалися дослідження з фізики зір, селенодезії, атмосферної рефракції, фізичних умов на великих планетах, теоретичної астрофізики, фізики комет. Набули розвитку дослідження з вивчення руху полюсів і коливань широт. Штат обсерваторії суттєво поповнивсь молодими випускниками вузів. Поряд з наземними астрономічними спостереженнями в ГАО почали широко використовував данні отримані КА типу “Зонд”, “Марс”, космічними кораблями серії “Апполон” . ГАО брала участь в програмі дослідження Місяця автоматичними апаратами серії “Луна” тощо.

У 1969 р. ГАО отримала статус науково-дослідного закладу. У 1972 р. було узгоджено питання щодо придбання подвійного ширококутного астрографа в фірми “Карл Цейс Йена”, який встановлено в 1975 р. З метою проведення робіт з приладобудування ГАО поповнюється кадрами з радіотехніки та радіофізики, вперше в штат зараховано математиків. Розширилися міжнародні зв’язки та представництво ГАО в Міжнародних організаціях. Розпочалися дослідження астроклімату в різних районах країни з метою вибору місця для астрофізичного філіалу.

Впродовж 1973—1975 рр. ГАО очолював д.ф-м.н. І.К. Коваль. В цей час активізувалися дослідження планет, зокрема, фізичних властивостей атмосфери і поверхні Марса. У 1973 р. Астрорада АН СРСР призначила ГАО координуючим закладом в СРСР з проблем “Вивчення обертання Землі”, а в 1974 р. з проблеми “Дослідження планет земного типу”. Робоча група Астроради “Нестаціонарні зорі” доручила обсерваторії координацію досліджень зір з пиловими оболонками типу R Північної Корони.

Академік НАН України Я.С.Яцків.

З 1975 р. ГАО очолює академік НАН України Я.С. Яцків. Активизується наукова діяльність за такими напрямами: позиційна астрономія та космічна геодинаміка, фізикa Сонця і тіл Сонячної системи, фізика й еволюція зір і галактик, фізика комет та космічної плазми, астрономічне і космічне приладобудування. До керівництва відділами прийшли молоді вчені. ГАО бере курс на технічне переоснащення, на широке визнання астрономічною спільнотою. Створюється Дослідне виробництво з відділами в Одесі й Миколаєві. У 1977 р. введено лабораторний корпус, в цьому ж році Відділення фізики АН УРСР перейменовано у Відділення фізики і астрономії АН УРСР. ГАО переведено на першу категорію з оплати праці (1988). Активизуються роботи з будівництва високогірної спостережної бази на піку Терскол (Приельбрусся).

Терскол

Прийнято рішення про придбання 2-м телескопа і в 1981 р. на Вченій раді намічено план виконання робіт на ньому. Проведено перші в Україні Симпозіуми Міжнародного астрономічного союзу: №78 “Нутація і обертання Землі” (1977) та № 138 “Сонячна фотосфера: структура,конвекція, магнітне поле” (1989). ГАО бере безпосередню участь в програмах космічних досліджень: космічній місії до комети Галлея “ВЕГА” (1986), космічному експерименті з вивчення глобальних коливань та змін яскравості Сонця “ДИФОС-КОРОНАС-І”(1994), “ДИФОС-КОРОНАС-F)” (2001) тощо.

Сучасна ГАО посідає провідне місце в Україні з багатьох напрямів астрономії та астрофізики. За ініціативою ГАО в 1991 р. створена Українська астрономічна асоціація (УАА) на чолі з Я.С. Яцковим.

Досягнення співробітників ГАО неодноразово відзначено Державними преміями та медалями УРСР, України та СРСР в галузі науки і техніки, іншими науковими преміями.

ГАО видає наукові журнали “Кинематика и физика небесных тел”, “Космічна наука і технологія”, науково-популярний журнал “Світогляд” та щорічник “Астрономічний календар”. У 2004 р. в ГАО відкрито Музей історії ГАО НАН України.

Історія ГАО висвітлена щонайширше в таких виданнях: “50 років Головній астрономічній обсерваторії” (1994) та “60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України”(2004).