Welcome, Guest
Username: Password: Remember me

TOPIC: ОБСЕРВАТОРІЯ НА ГОРІ ПІП ІВАН

ОБСЕРВАТОРІЯ НА ГОРІ ПІП ІВАН 2 years 8 months ago #864

  • Anonymous
  • Anonymous's Avatar
ОБСЕРВАТОРІЯ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Часопис
Автор: Ярослав ЗЕЛЕНЧУК (кандидат історичних наук, науковий співробітник Філії “Гуцульщина ННДІУ)
13 вересня 2017 р.

НА БАЗІ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН ХОЧУТЬ СТВОРИТИ ЦЕНТР З ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ
Створено: 01 вересня 2017
Останнє оновлення: 01 вересня 2017
На базі обсерваторії на горі Піп Іван хочуть створити центр з екологічного моніторингу. Основною метою центру буде здійснення комплексної оцінки екологічної ситуації у Центральній та Східній Європі та попередження загроз виникнення екологічних катастроф.

Детальніше читайте на УНІАН: ecology.unian.ua/2107079-na-bazi-observa...rdonnih-vpliviv.html
Детальніше...
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ І ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОДОВЖУЮТЬ СПІВПРАЦЮ ПО ВІДНОВЛЕННЮ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Створено: 23 червня 2017
Останнє оновлення: 23 червня 2017
Детальніше...
Днями відбулося сходження на гору Піп Іван численної делегації українських і польських експертів, представників місцевої влади, науковців, дипломатів та урядовців Республіки Польща на чолі з Віце-прем'єром і міністром культури і національної спадщини Польщі Пьотром Глінським. Він особисто ознайомився з ходом робіт по відновленню астрономічно-метерологічної обсерваторії, які реалізовує Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Варшавський університет за підтримки Міністерства культури і національної спадщини. Крім того, вперше з рятувального поста, який працює в стінах об’єкту, міністр зробив телефонний дзвінок у Варшаву.
Детальніше...
ПРО НОВЕ ЖИТТЯ ІСТОРИЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН В ІНТЕРВ'Ю РЕКТОРА ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ІГОРЯ ЦЕПЕНДИ ДЛЯ УКРІНФОРМУ
Створено: 23 червня 2017
Останнє оновлення: 23 червня 2017
Однією з найвищих вершин Українських Карпат є Піп Іван Чорногірський. Таку назву гора отримала від того, що здалеку її обриси нагадували священика в рясі. Ще до Першої світової польська влада на висоті понад 2 тисячі метрів звела тут обсерваторію. Взимку її засніжені руїни більше подібні на білого слона. Так народилася ще одна назва вершини, розташованої в межах Карпатського національного природного парку. Далі детальніше у матеріалі власкора Укрінформу: www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2243715-...loni-u-karpatah.html
Детальніше...
НОВЕ ЖИТТЯ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН (2028 М, УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ,ЧОРНОГІРСЬКИЙ ХРЕБЕТ)
Створено: 05 травня 2017
Останнє оновлення: 05 травня 2017
Нове життя обсерваторії на горі Піп Іван (2028 м, Українські Карпати,Чорногірський хребет). Відеоматеріал AFP (Міжнародне Агентство Франц-Прес).
Детальніше можна переглянути за посиланням:
Детальніше...
ВІДЕОРОЛИК "ОДИН ДЕНЬ В КАРПАТАХ" (АВТОР - АНТОН БОРОДАВКА)
Створено: 29 жовтня 2015
Останнє оновлення: 29 жовтня 2015

Оператор Антон Бородавка зняв відеоролик в Карпатських горах. Зйомка проходила впродовж дня на горі Піп Іван, висота якої 2028 м.
Детальніше...
Відеоролик можна переглянути тут:
ПРАПОР ПІД САМИМИ ЗОРЯМИ. ПРО УНІКАЛЬНУ АСТРОМЕТЕOРОЛОГІЧНУ ОБСЕРВАТОРІЮ НА ЧОРНІЙ ГОРІ (НИНІ – ПІП ІВАН). АВТОР ЯНА СТАДІЛЬНА (ЖУРНАЛ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ "ВІЧЕ", №15, СЕРПЕНЬ,2015)
Створено: 31 серпня 2015
Останнє оновлення: 31 серпня 2015
Детальніше...
Йдеться про унікальну астрометеoрологічну обсерваторію на Чорній горі (нині – Піп Іван).Це найамбітніша частина масштабного українсько­польського проекту, який сім років здійснюється під патронатом президентів України та Польщі спільними зусиллями двох національних університетів – Варшавського та Прикарпатського. Детальніше
ВІДБУЛАСЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА МІЖНАРОДНА РОБОЧА ЗУСТРІЧ ЕКСПЕРТІВ З ПИТАНЬ ВІДНОВЛЕННЯ АСТРОНОМІЧНО-МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Створено: 10 липня 2015
Останнє оновлення: 14 липня 2015
Детальніше...
У селищі Верховина нещодавно відбулася українсько-польська міжнародна робоча зустріч експертів з питань відновлення астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван та будівництва Міжнародного центру зустрічей студентської молоді в селі Микуличин. В ній взяли участь ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда, директор Інституту Східної Європи Варшавського університету, доктор Ян Маліцький, представники дипломатичного корпусу України і Польщі, канцелярії сейму Республіки Польща, Генерального консульства Республіки Польща у Львові, Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща, Малопольського та Підкарпатського воєводств (Республіка Польща), Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради, Управління ДСНС України в Івано-Франківській області, ГОПР в Польщі, архітектори та будівельники.
Детальніше...
ПРОФІЛАКТИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ АСТРОНОМІЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Створено: 29 січня 2015
Останнє оновлення: 29 січня 2015
Детальніше...В рамках підписаної угоди про співпрацю між Державним вищим навчальним закладом «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, предметом якої є співпраця щодо покращення системи безпеки на базі колишньої обсерваторії на горі Піп Іван, 22 січня 2015 року рятувальники здійснили профілактичне обстеження обсерваторії.
Детальніше...
ФОТОГАЛЕРЕЯ - ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ НА БУДІВЛІ ОБСЕРВАТОРІЇ ( ЛИСТОПАД, 2014 РОКУ)
Створено: 01 грудня 2014
Останнє оновлення: 13 лютого 2015
Детальніше... Детальніше... Детальніше...

Детальніше...
У НОВУ ФАЗУ ВСТУПАЄ РЕАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПРОЕКТУ ВІДБУДОВИ КОЛИШНЬОЇ АСТРОНОМІЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Створено: 28 листопада 2014
Останнє оновлення: 13 лютого 2015
Детальніше...26 листопада 2014 року у Варшавському університеті відбулося спільне засідання українсько-польської робочої групи з питань відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван під головуванням ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігоря Цепенди та уповноваженого ректора Варшавського університету Яна Маліцького.
Детальніше...
Сторінка 1 із 3
Початок Попередня 123 Наступна Кінець
ФОТОГАЛЕРЕЯ - ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ НА БУДІВЛІ ОБСЕРВАТОРІЇ ( СЕРПЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ, 2014 РОКУ)
Створено: 19 вересня 2014
Останнє оновлення: 13 лютого 2015
Детальніше... Детальніше... Детальніше...
Детальніше...
ЧЕРГОВИЙ КРОК ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ "СПІЛЬНІ КОРДОНИ - СПІЛЬНА СПАДЩИНА"
Створено: 21 серпня 2014
Останнє оновлення: 30 січня 2015
Детальніше...В рамках реалізації угоди між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Варшавським університетом, для участі в проведенні чергового етапу спільних археологічних досліджень українських та польських науковців у проекті внесеному до Дорожньої карти українсько-польського співробітництва, в університеті перебувала група учасників, до складу якої входили: Радослав Карасєвіч-Щипорський – директор інституту археології Варшавського університету, Артур Бжуска – керівник, Якуб Швіда, Матеуш Напєральскі, Бартоломей Здзеборські – студенти.
Детальніше...
НОВІТНІЙ ПІДХІД ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Створено: 15 серпня 2014
Останнє оновлення: 02 лютого 2015
Детальніше...У період з 8 по 14 серпня в рамках двосторонньої угоди між Державним вищим навчальним закладом "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" і Варшавським університетом (Республіка Польща) з метою проведення досліджень обсерваторії на горі Піп Іван відвідали науковці лабораторії 3D сканерів Інституту Археології Марта Бура та Януш Яновські.
Детальніше...
ВІДБУЛАСЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА МІЖНАРОДНА ЗУСТРІЧ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО ПРОЕКТУ ВІДНОВЛЕННЯ АСТРОНОМІЧНО-МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ З РЯТУВАЛЬНИМ СТАЦІОНАРОМ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Створено: 01 серпня 2014
Останнє оновлення: 29 січня 2015
Детальніше...З 27 по 30 липня 2014 року на базі ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» в рамках реалізації «Дорожньої карти українсько-польських відносин», підписаної Президентами України та Республіки Польща відбулася українсько-польська міжнародна зустріч експертів щодо проекту відновлення астрономічно-метеорологічної обсерваторії з рятувальним стаціонаром на горі Піп Іван.
Детальніше...
ВІДБУДОВА АСТРОНОМІЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН
Створено: 17 лютого 2014
Останнє оновлення: 29 січня 2015
Детальніше...Підсумкам проведених робіт та планам на поточний і наступні роки була присвячена робоча зустріч у рамках спільного українсько-польського проекту щодо відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван і створення поста гірських рятувальників з місцем дислокації в будівлі обсерваторії, організована головними ініціаторами проекту ректором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професором Ігорем Цепендою та директором Східноєвропейських студій Варшавського університету Яном Маліцьким, яка з 13 по 16 лютого проходила у селищі Ворохта. У зустрічі взяли участь польські та українські фахівці в галузі архітектури, реставрації пам'яток та будівництва, а також представники інституцій та організацій, які беруть участь у даному проекті.
Детальніше...
ФОТОГАЛЕРЕЯ - БУДІВНИЦТВО ДАХУ НА РОТОНДІ (ЛИСТОПАД,2013 РОКУ)
Створено: 20 листопада 2013
Останнє оновлення: 09 лютого 2015
Детальніше... Детальніше... Детальніше...
Детальніше...
НА ГОРІ ПІП ІВАН ПРОВЕДЕНО РОБОЧУ НАРАДУ
Створено: 09 вересня 2013
Останнє оновлення: 29 січня 2015
Детальніше...Договір про співпрацю між Прикарпатським національним університетом ім.В.Стефаника та Управлінням ДСНС в Івано-Франківській області щодо створення окремого рятувального поста, який був підписаний 7 липня 2013 року, починає втілюватися в життя. Так, 7 вересня відбулося чергове сходження на гору Піп Іван делегації, в яку входили представники Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Варшавського Університету (Республіка Польща) та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.
Детальніше...
СПІЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА АКЦІЯ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА РЯТУВАЛЬНИКІВ
Створено: 05 вересня 2013
Останнє оновлення: 29 січня 2015
Детальніше...Нещодавно на горі Піп Іван відбулося підписання договору про співпрацю між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та ГУ МНС в Івано-Франківській області щодо створення окремого рятувального поста в процесі відновлення обсерваторії на горі Піп Іван.
Детальніше...
ФОТОГАЛЕРЕЯ - I ЕТАП ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ НА БУДІВЛІ ОБСЕРВАТОРІЇ (СЕРПЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ 2012 РОКУ)
Створено: 10 вересня 2012
Останнє оновлення: 09 лютого 2015
Детальніше... Детальніше... Детальніше...
Детальніше...
ФОТОГАЛЕРЕЯ - СТАН БУДІВЛІ ОБСЕРВАТОРІЇ ДО ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ (СЕРПЕНЬ, 2012 РОКУ)
Створено: 01 серпня 2012
Останнє оновлення: 09 лютого 2015
Детальніше... Детальніше... Детальніше...

Детальніше...
Сторінка 2 із 3
ПочатокПопередня123НаступнаКінець
У статті викладено результати українознавчого експедиційного дослідження будівництва астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський. В ній показано, що природний ресурс Українських Карпат разом із людським ресурсом Гуцульщини були тією важливою українською базою, котра забезпечила її успішне спорудження. Також доводиться, що руїни будинку обсерваторії на горі Піп Іван є своєрідною «Гуцульською Пірамідою» – унікальною спільною пам’яткою історії і будівельної культури України і Польщі.
УКРАЇНОЗНАВЧЕ ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ - МІЖНАРОДНИЙ АРХІТЕКТУРНИЙ ПРОЕКТ ВІДБУДОВИ АСТРОНОМІЧНО-МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ НА Г. ПІП ІВАН
Створено: 01 липня 2012
Останнє оновлення: 09 лютого 2015
Igor-Melika-Observatoria-Czarna-Gora11У статті викладено результати українознавчого експедиційного дослідження будівництва астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський. В ній показано, що природний ресурс Українських Карпат разом із людським ресурсом Гуцульщини були тією важливою українською базою, котра забезпечила її успішне спорудження. Також доводиться, що руїни будинку обсерваторії на горі Піп Іван є своєрідною «Гуцульською Пірамідою» – унікальною спільною пам’яткою історії і будівельної культури України і Польщі.

Будівництво астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський
Igor-Melika-Observatoria-Czarna-Gora21.jpg
Відомо, що в Українських Карпатах існує створена людиною природа у вигляді дерев’яних та кам’яних архітектурних споруд, котра добре гармоніює із первозданною природою і утворює самобутній етноландшафт цього гірського краю. Багато особливо цінних пам’яток історії і культури Карпатського регіону України потребують детального наукового дослідження. Серед усіх архітектурних споруд Українських Карпат яскраво виділяються руїни будинку астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван. Капітальна кам’яна споруда збудована 1938 р. на цій особливій горі, котра споконвіків була Святою Горою гуцулів із давнім кам’яним Святилищем на вершині. Хоча будівництво обсерваторії здійснила в Україні тодішня окупаційна влада Польщі, більшість підготовчих і будівельних робіт за досить короткий термін в екстремальних високогірних природних умовах були виконані вмілими руками гуцулів-будівничих. Природний ресурс Українських Карпат разом із людським ресурсом Гуцульщини склали ту важливу українську вітчизняну базу, котра забезпечила успішне спорудження обсерваторії. В цьому розумінні для всіх українців-горян будинок обсерваторії на горі Піп Іван є своєрідною «Гуцульською Пірамідою» – унікальною пам’яткою історії і будівельної культури всього Карпатського регіону України.
За одне неповне століття історія будівництва, функціонування і руйнування обсерваторії в Українських Карпатах не втратила актуальності, особливо для корінного населення Гуцульського регіону України. Тому протягом 1998 – 2010 років було проведено 12 літніх українознавчих експедицій до обсерваторії на гору Піп Іван і на основі доступних літературних джерел та одержаних експедиційних матеріалів було здійснено українознавчо-історичну реконструкцію будівництва цієї обсерваторії. У статті наведено результати досліджень тільки періоду будівництва астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван.
Гора Піп Іван Чорногірський 2028 м над р.м.
Загальновідомо, що географічні координати гори Піп Іван, або Чорної Гори, такі: 48° 2′ 49.9″ північної широти та 24° 37′ 45.5″ східної довготи. Висота її – 2028 метрів над рівнем Балтійського моря. Хоча гора Піп Іван й поступається величній Говерлі (по-гуцульськи Говырля) (2061 м н. р. м.) та Бребенескулу (по-гуцульськи Бербенескул) (2036 м н. р. м.) у абсолютній висоті, та все ж саме вона залишається однією з найбільш легендарних вершин Українських Карпат. Вперше Чорна Гора згадується в середині Х ст. арабським істориком, географом і мандрівником Аль Масуді в 30-томній праці «Мурудж аззахаб ва ма’адин ал-джавахир», що перекладається як «Промивальні золота і розсипи дорогоцінних каменів». Ця праця описує світ того часу: території Персидської імперії, Кавказу, Сирії, Єгипту, території, населені хозарами і слов’янами. Описуючи слов’ян, Аль Масуді згадує Чорну Гору, на котрій знаходилось святилище древнього слов’янського бога. Швидше за все, Чорнобога – в міфах та легендах древніх слов’ян – супротивника Білобога, боротьба яких триває вічно.
У праці А.Гаркаві «Сказания мусульманских писателей о Славянах и Русских (с половины VII века до конца X века по Р. Х.)» (СПб., 1870) читаємо: «Другое здание было построено одним из их царей на черной горе: его окружают чудесные воды, разноцветные и разновкусные, известные своей пользой. В нем они имели большого идола в образе человека, представленного в виде старика с палкой в руке, которою он двигает кости мертвецов из могил. Под правой его ногой находятся изображения разнородных муравьев, а под левой – изображения пречерных воронов…». Дуже ймовірно, що йдеться про джерела мінеральних вод: Буркут, Поляна Квасова, Лужанська, котрі знаходяться досить близько від Чорної Гори.
Igor-Melika-Observatoria-Czarna-Gora23.jpg
Священна гора Гуцульщини
Споконвіків Чорна Гора була Священною горою гуцулів. Вона й досі залишається найбільш популярною як серед туристів, так і серед місцевих жителів цього краю, що кожного року на Купальське свято здійснюють мандрівку до Священної Гори, шукаючи цілюще карпатське зілля та магічну квітку папороті. Мабуть, це є унікальний феномен відголосу язичницьких часів на Гуцульщині, котрий зберігся до наших днів. Неодноразово під час літніх українознавчих експедицій, зустрічаючись з сучасними паломниками, ми запитували у них, чому вони йдуть саме до цієї гори і саме у цей час. Здебільшого ми отримували відповіді, що так уже повелося, що до цієї гори на Івана Купала ходили наші батьки, діди, прадіди, в свою чергу – їхні діди, прадіди також ходили на Чорну Гору, а ми, гуцули, дуже поважаємо традиції предків і також «йдемо на Йвана у Верхи». Тільки у пам’яті окремих старожилів та довгожителів Гуцульщини живуть ще давні легенди про паломництво на Чорногору, про Білого Бика, якого наші пращури приносили у жертву Богу на вершині цієї гори, про факельні походи в ніч на Івана Купала та величезний Живий Вогонь – найбільший вогонь на честь Чорнобога, запалюваний у тодішньому слов’янському світі, а також про спільне читання апокрифічних молитов та ще багато загадкового. Розказують також, що гуцульські дівчата дуже вірили, що цілюще зілля, зібране на Чорногорі на Івана Купала, допоможе їм скоріше вийти заміж.
Відомо також, що подібні (але менші за розміром та значенням) скельно-печерні язичеські святилища розташовані на окремих вершинах Гринявських гір та Покутсько-Буковинських Карпат: гора Писаний Камінь з рукотворними ямами для жертвоприношення, паломництво до якої відбувалось в кінці літа, на свято Успіння Пресвятої Богородиці; Сокільський Камінь на однойменній горі, Гора Кострича, назва якої, ймовірно, утворена від ритуальної ватри-«костра», котра розпалювалася там давніми пастухами; Хребет Ігрець, де тільки в назві залишилась згадка про давні ритуальні «ігрища», що влаштовували там слов’яни-сонцепоклонники на свято Розийгри. Визначними пам’ятками є також Угорське Каміння, Тернашорське скельне святилище, гора Довбушєнка з Довбушевими Церквами та скельно-печерним каньйоном, скелі Дідчі Церкви та багато ін. Опитувані під час українознавчих експедицій десятки столітніх людей про Чорну Гору однаково розказували, що «колис давні люди ходили туда молитиси до Бога, але то було шє до мої кєми». Гуцули-сонцепоклонники піднімалися на гору під час літнього сонцестояння (за старим стилем – 6–7 липня), яке співпадало з християнським святом Івана Хрестителя.
Igor-Melika-Observatoria-Czarna-Gora24.jpg
Слід звернути увагу на те, що в язичників дні весняного рівнодення та літнього сонцестояння були основними ритуальними днями, й пов’язано це із землеробсько-скотарським циклом робіт. Традиція зберігалася гуцулами протягом багатьох тисячоліть, а з переходом на нове літочислення (за новим стилем) за часів Польщі, коли 24 лютого 1582 р. Папа Римський Григорій ХІІІ прийняв пропозицію астронома Луіджі Джиральді і Кристофера Клавія і видав булу, згідно з якою після 4 жовтня 1582 р. відразу наставало 15 жовтня 1582 р., повинно було зсунутися у часі і паломництво на Чорну Гору (на 22–23 червня – день літнього сонцестояння за новим стилем). Але з поширенням християнства масові виходи на вершини гір дещо послабилися, надалі вони здійснювалися місцевими жителями 6–7 липня, але були приурочені до свята Івана Купала та Івана Хрестителя, що вже не співпадало з днем літнього сонцестояння.
Досить дискусійним також постає питання щодо назви славетної гори – Чорна Гора чи Піп Іван. Зазначимо, що за нашими українознавчими дослідженнями, які базуються на вивченні топографічних карт даної території, автентичною є саме назва Чорна Гора, яка зустрічається з середини VII ст. Десятки карт тогочасного періоду вказують на топонім Чорна Гора (Czarna Gora) у верхів’ях річки Прут та частини басейну Чорного Черемошу. Зауважимо, що гора до середини ХІХ ст. (допоки не були зроблені більш-менш точні виміри) вважалася найвищою вершиною Українських Карпат і дала назву всьому Чорногірському хребту. Набагато пізніше замість назви Чорна Гора з’явилася назва Попіван (місцеві жителі Верховинщини ніколи не застосовували назви Піп Іван, яка є, на нашу думку, штучно утвореною від назви Попіван під час чергового переписування карт).
Одним з найстаріших документів, де згадується назва Чорна Гора, можна назвати мапу «Deliniatio specialis et accurata Ukrainae cum suis palatinatibus ac distictibq provincysq adiacentibus», 1651 р. видання, складену Г. де Бопланом, французьким військовим архітектором і капітаном короля Польщі. До вашої уваги пропонуються всі відомі варіанти назв гори та спроба пояснити їх походження.
Піп Іван Чорногірський
Чорна Гора, або Чорногора
На Гуцульщині і досі живе пам’ять про легендарного опришка, народного месника, захисника всіх знедолених Олексу Довбуша. Гуцули увіковічнили його у багатьох топонімах: Довбушєнка, Довбушив Сідец, Довбушеві Комори, Довбушеві Церкви, Камінь Довбуша. За однією легендою, Довбуш причетний і до назви Чорногора. Одного разу, пасучи вівців на полонині, він побачив на камені, який стояв на вершині гори, чорта. Згадав Довбуш, що, за переказами, тому, хто уб’є «чорну біду», Господь Бог дасть велику винагороду. Так і сталося – Олекса поцілив та убив «діття», за що отримав від Бога надлюдську силу та оберіг від ворожих куль. Чортова кров, що стекла по тому камені, – почорніла. І від того часу люди почали називати цю гору Чорною Горою.
Для спростування походження назви Чорна Гора від легендарного подвигу Довбуша, котрий жив у 1700 – 1745 роках, служать численні мапи, випущені ще до життя славетного гуцульського опришка (як-от карта Боплана, видана в 1651 р., де вже зустрічаються назва Чорна Гора та поселення біля неї: Устєріки, Довгополе, Ясіня). Дуже ймовірно, що назва Чорна Гора походить саме від зарослів сосни Європейської сланкої, котрою густо вкритий весь субальпійський пояс Чорногірського хребта. Голки цієї сосни темно-зеленого кольору, і коли далеку подивитися на гору (й на весь Чорногірський хребет), вона має темно-зелений, майже чорний, колір. На відміну від інших гір, вкритих смереково-ялиновими лісами, які здалеку мають зеленувато-синій відтінок.
Дослідження назви «Піп Іван»
У давні часи гуцули здійснювали паломництво у місто Сучава, до монастиря, де зберігалися мощі Івана Сучавського (в розмовній мові – попа Івана). В пам’ять про святого Івана Сучавського гуцули- християни, можливо, й перейменували одну із вершин Чорногірського хребта – гору Чорна Гора, де знаходилося давнє язичеське святилище, – на Піп Іван. Зустрічаються також перекази, що колись на Гуцульщині жив священик Іван, котрий на свято Івана Купала очолював походи карпатських горян (язичників) на цю гору для збору цілющого гірського зілля. Після смерті священика гору назвали його ім’ям – Піп Іван. За іншими переказами, на вершині гори була кам’яна скеля, що здалеку нагадувала попа в рясі, й можливо, від того пішла її назва.
Назва Попіван (з наголосом на другий склад): цілком імовірно, що така назва могла бути придумана гуцулами завдяки географічній особливості самої гори. На її вершині постійно дмуть середземноморські та атлантичні вітри, що, наступаючи на континент, зустрічаються з масивною природною перешкодою – високим Чорногірським хребтом. Таким чином, від постійного південно-західного вітру, котрий голосно свище, а за гуцульським діалектом – «попіває», й з’явилася ще одна версія назви цієї гори.
Схроніско під Говерлою Товариства Татранського
Назва Розспєваний: про цю назву, котрій так і не судилося бути нанесеній на польські карти та увійти у широкий вжиток, відомо лише те, що у польської влади наприкінці 30-х років ХХ ст. існував проект перейменування гори Піп Іван на Розспєваний. Впровадження цієї назви в життя перервав початок Другої світової війни. Після закінчення Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії етнічні гуцульські землі були поділені між трьома сусідніми державами: Закарпаття відійшло Угорщині, Буковина – Румунії, Галичина – Польщі. Тому для обживання та швидкого закріплення на нових територіях урядом Польщі було здійснено декілька проектів, таких, як: «Свято Гуцульщини», «Свято гір», «Свято зими». Трохи пізніше, 12 грудня 1933 р., з ініціативи тодішнього війта Жаб’є, талановитого дослідника і письменника Гуцульщини Петра Шекерика-Доникового, засноване Товариство Приятелів Гуцульщини. Його головою обирається генерал Тадеуш Каспшицький.
Продовжило також свою роботу організоване раніше Товариство Татранське, котре ще 1878 р., з ініціативи пароха Жаб’є-Ільці – Софрона Витвицького (члена товариства), створило Чорногірське відділення Товариства Татранського. Головою Чорногірського відділення Товариства Татранського було обрано К. Савицького, його заступником – професора Коломийської гімназії Леопольда Вайгеля. В Жаб’є створено місцеву виконавчу комісію на чолі з Я. Григоровичем, котра ще в 1878 р. домовилась із місцевим гуцулом Іваном Попівчуком про будівництво на полонині Ґаджіна «схороніска» для Товариства Татранського. Загалом Чорногірським відділенням Товариства Татранського в Карпатах було побудовано 21-е «схороніско» для туристів, в тому числі й у таких важкодоступних гірських місцях, як, наприклад, під Говерлою, на Заросляку, на Марішєсці, Гаджині, Погорільці, на Кошєрках, на Фуратику, Балтагурі, під Попадею, під Костричею, під Довбушанкою, під Хом’яком, під Скуповою, під Бабов Лудовов, під Нижньою у Завоєлі та інші.
Туристичний притулок на 50 місць під Попом Іваном збудований в 1934 році біля витоків потоку Погорілець, на висоті понад 1700 м
Туристичний притулок на 50 місць в районі гори Піп Іван збудований в 1934 році біля витоків потоку Погорілець, на висоті понад 1700 м
На теренах Гуцульщини діяв також Академічний Клуб Туристичний, Карпатське Товариство Нартярське, Польське Товариство Краєзнавче, Польський Союз Каяковий. Головною метою проведених на Гуцульщині свят та діючих товариств стало зближення та ідейний національно-політичний зв’язок Гуцульщини з Річчю Посполитою. В той час захоплення Гуцульщиною в Європі продовжувалось, і на це вдало відреагував тогочасний уряд Польщі, вкладаючи значні кошти на розбудову туристичної та промислової інфраструктури Гуцульського регіону. Саме тоді на Гуцульщині діяли фабрики «Олейки» французьких акціонерних товариств «Олеарта» і «Говела» з виробництва ефірних масел, одержуваних з екстракту сосни Європейської сланкої, котра використовувалась у тогочасній парфумерії і медицині та дуже цінувалась в Європі. Одна така фабрика, під керівництвом пана Манагевича, знаходилася на горі Хом’як, а інша – під горою Гомул. Фабрику разом з місцевими робітниками-гуцулами під час катастрофічної повені у ніч з 30–31 серпня 1927 р. зсувом ґрунту було повністю знесено вниз у гірський потік.
Польщею було здійснено два великих проекти із капітального будівництва на Гуцульщині: будівництво Гуцульського музею в Жаб’є – Ільцях та астрономо-метеорологічної бсерваторії на горі Піп Іван. В умовах тогочасного світового геопростору й поширення в Європі фашизму обсерваторія була важливим стратегічним об’єктом на кордоні Польщі з Угорщиною. Звернемо увагу, що на вершині гори, за кілька метрів від обсерваторії, знаходився прикордонний стовпчик № 16 Польсько-Чехословацького кордону. Крім того, поблизу від гори Стіг (1654 м н. р. м.) сходились на той час кордони трьох держав: Польщі, Румунії, Чехословаччини, а пізніше – Угорщини. Велике високогірне будівництво обсерваторії Польща планувала здійснити за всесторонньої матеріальної іфінансової підтримки Чехословаччини, Франції та Англії.
Стратегічний проект Речі Посполитої
Стратегічний проект будівництва обсерваторії на горі Піп Іван у лютому 1935 р. вперше озвучив генерал Речі Посполитої, інженер Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони Польщі (LOPP). Він також запропонував директору астрономічної обсерваторії Варшавського університету Міхалу Камінському організувати роботу астрономічного відділу у новозбудованій метеорологічній обсерваторії. Крім того, існуюча у Варшаві обсерваторія Варшавського університету, у зв’язку із швидким ростом міста, ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.
Ворохта в 30-тих роках ХХ ст.
План побудови нової обсерваторії визрівав давно, але коштів Варшавського університету та Міністерства віросповідань і народної освіти для реалізації цього проекту було недостатньо. Міхал Камінський погодився очолити астрономічний відділ, бо, як відомо, для більш точних астрономічних досліджень потрібно було проводити спостереження у цілковитій темряві, де небесні світила були б єдиним джерелом світла, та у місцях з достатньо чистим повітрям та відносно рідкісною хмарністю (чого важко було досягнути в умовах великого міста). Хоча, за спогадами Владислава Мідовича, керівника обсерваторії в 1937–1939 роках, було важко вести астрономічні спостереження через велику хмарність, «якої на жаль не бракувало від весни до осені на гранях Чорногори, і той, хто дорадив будівництво, не виглядав досить обізнаним з кліматом Східних Карпат». Крім астрономічних обстежень, польські військовики Ліги протиповітряної оборони мали на меті проводити тут метеорологічні спостереження для потреб авіації, однієї з пріоритетних галузей військово-оборонного комплексу Речі Посполитої. Також польськими військовими передбачалося розміщення у приміщенні обсерваторії й поста прикордонної служби.
Постало питання, де будувати обсерваторію: чи на Говерлі, чи на горі Піп Іван. Перевагу було віддано горі Піп Іван. Леон Бербецький особисто вказав місце, де повинна стояти майбутня обсерваторія. Цього ж року керівництво Ліги протиповітряної оборони оголосило відкритий конкурс на роект будівництва обсерваторії. 29 жовтня 1935 р. було оприлюднено результати конкурсу, в якому взяли участь два архітектори, та жоден з них не справився з завданням конкурсу, і їхні проекти були відкинуті у зв’язку з негармонізацією з природою Чорногори. Другий конкурс був закритим, у ньому взяло участь п’ять авторів та авторських колективів. Авторам проектів обсерваторії висувалося декілька вимог: широке використання у будівництві обсерваторії місцевого будівельного каменя – пісковику, що значним чином полегшувало транспортні проблеми і давало змогу пришвидшити темпи будівництва та здешевити його багатомільйонний кошторис; гармонійне поєднання ункціональності та раціональності будови обсерваторії з навколишньою гірською природою; врахування суворих природно-кліматичних умов карпатського високогір’я.
Чорногірський хребет без будинку обсерваторії
Чорногірський хребет без будинку обсерваторії
16 грудня 1935 р. журі на чолі з професором Єржи Пнєвським найбільш вдалим, красивим та функціональним визнало проект обсерваторії колективу архітекторів Яна Погоського та Казимира Марчевського і схвалило до будівництва. Проект будівлі обсерваторії був виконаний у стилі функціонального конструктивізму. Конструктивізм (від лат. сonstructio – побудова) – один із прийомів формоутворення, заснований на точних розрахунках фізичних властивостей матеріалів і функцій об’єкта. Провісниками нового архітектурного стилю стали скляний павільйон для першої Всесвітньої виставки в Лондоні у 1851 р. і знаменита Ейфелева вежа, зведена для Всесвітньої виставки в Парижі 1889 р. Одним з перших архітекторів-конструктивістів був француз Тоні Гарньє, автор проекту «Індустріального міста» та Олімпійського стадіону в Ліоні. Захоплення тогочасної Європи новим стилем в архітектурі мало одне із визначальних значень у перемозі даного проекту обсерваторії на конкурсі. Проект-переможець було опубліковано для обговорення широкою громадськістю в 12 номері польського журналу «Архітектура і будівництво» за 1935 р., який видавався у Варшаві.
Керівництво Ліги протиповітряної оборони Польщі почало вирішувати земельне питання. Так, у 1935 р. Лігою протиповітряної оборони на Гуцульщині було викуплено дві земельні ділянки вартістю 1500 злотих за 1 морґ. Перша ділянка – 7 гектарів землі – в Жаб’є–Ільцях на Флисивках (Багнах) під побудову Гуцульського музею придбана за 13 тисяч злотих (12 морґів – за спогадами старожилів, 1 морґ – 0,58 га). Одну частину – в ільцівського гуцула Харія, з відомої гуцульської родини Уршеджуків (Танасеньківских), а другу частину землі – у євреїв, з умовою: якщо не прийде до угоди в спосіб добровільної умови, що пани можут забрати ці землі під примусом в спосіб вивлащення.
Друга земельна ділянка, на горі Піп Іван, придбана Лігою протиповітряної оборони у двох дочок Івана Максим’юка (Анночіного) з Верхнього Ясенова, який мав у своїй власності полонину Ґропа, до якої й входила гора Піп Іван. Після одруження обидві сестри утримували полонину спільно, а в 1935 р. продали землю на вершині гори Піп Іван польській владі, а на полонині Ґропа продовжували господарювати. За отримані гроші від продажу землі на вершині гори Піп Іван вони купили землю на четверо стогів сінокосу в сусідньому урочищі Погорілець. Під час зустрічі у селі Верхній Ясенів із пані Марією Шкрібляк (1914–2004) довідались про таке: «Єк ми із сестров виддавалиси, то дєдя дав нам у віно полонину Ґропа. До нашої полонини входила гора Попіван. Польска держава купила у нас Попіван тай збудували там обсерваторію. За тоти гроші ми купили собі кішницу у Погорільци на четверо сін».
Доставка грузу на гору
Гужтруд
Старожил із села Буковець Микола Шкрібляк (1902–2000) розповів нам про важку працю гуцулів на будівництві обсерваторії: «Я видів єк будували будинок-обсерваторію на Попівані. Наші люди ніколи не казали Піп Іван, а Попіван. Той великий камінний будинок був на полонині Шірбишіного Ивана з Їсенова. Она дисталаси їму вид икогос Микити тай Анночки тоже з Їсенова. Обсерваторія збудована руками наших гуцулів. Каміні, пісок, цімент і воду наші люди кіньми возили тай на плечах носили. То була дуже тіжка робота. На тим будинку був мідний дах. Вин блишшевси на сонци єк золотий, так шо здалеку було їго видко».
Восени 1935 р. на вершині було зібрано близько 1500 метрів кубічних будівельного каменя та розпочато будівництво дороги. Добротна дорога від Жаб’є–Ільців до Шибеного, відремонтована ще 1916 р., під час Першої світової війни, зусиллями російських військ генерала Олексія Брусилова, потребувала незначного часткового ремонту та спорудження у деяких місцях нових мостів. Особливо важко давалися 14 кілометрів гірської дороги від високогірного села Шибене до гирла потоку Погорілець, а звідти стрімко вгору, біля озера Марічейка і до вершини гори Піп Іван. На будівництво цієї дороги польський уряд у примусовому порядку зібрав велику кількість гуцулів із навколишніх сіл. Таким чином, кожний господар повинен був відробити «гужтруд» – певну кількість безплатних днів роботи на будівництві дороги. Важко працювали сотні гуцулів різного віку, в тому числі – багато жінок та дітей. Разом з гуцулами трудилося польське військо, місцев жителі називали їх «юнаками». У селі Красник, в урочищі Прочерть, польським військом був прокладений відрізок брукованої дороги, яка ще служить і досі. Інші складні місця укладались круглими дерев’яними колодами (у народі таку дорогу називали «штрайбріхе»). Гуцули прорубували місце під дорогу, копали землю, дробили каміння та займалися берегоукріпленнями. На ділянці Шибене – Погорілець дорога місцями проходила близько до потоку Шибений, по якому з верхніх кляуз-гатей – Шибений, Бангофа і Шівник – сплавлялися дараби-плоти.
Василь Палійчук із с. Бабин на будівництві обсерваторії
Василь Палійчук із села Бабин на будівництві обсерваторії
За будівництвом гірської дороги та обсерваторії наглядав інженер-архітектор Адольф Мейснер зі Львова. На місцях роботами керували: будівничий Базель Ланевський, військовий капітан Антонєвич, Лейзор Ґетнер, Іван Чофран та Дмитро Чорнушка з Ільців, котрого гуцули називали «бараба» (від офіційного «прораб»). Барабами у той час гуцули називали всіх, хто наймався на чужу роботу. Наприклад, назву «бараба фірасовий
The administrator has disabled public write access.
Time to create page: 0.209 seconds
Powered by Kunena Forum