Крізь Київ до зірок. Що українські астрономи знаходять у Всесвіті.
Стаття Євгена Руденко та Ельдара Сарахмана в "Українській Правді" від 21.02.2019 р.
Останні документи, завантажені на сайт:
13.02.19 ::: ЛИСТ Президії НАН України від 11.02.19 №137/224-8 "Щодо встановлення неповного робочого часу" (сторінка відділу кадрів)
01.02.19 ::: Річний звіт ГАО НАН України за 2018 рік (сторінка наукова діяльність -> звіти річні)
24.01.19 ::: ПЕРЕЛІК учасників конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача відділу фізики зір і галактик ГАО НАН України
07.01.19 ::: Найважливіші наукові результати Головної астрономічної обсерваторії НАН України в 2018 році (сторінка наукова діяльність -> звіти річні)
Побачив світ Астрономічний календар на 2019 рік, який щорічно готує і видає Головна астрономічна обсерваторія НАН України.
У довідковій частині щорічника наведено табель-календар на 2019 рік, основні величини для Сонця, Землі, Місяця й планет, ефемериди Сонця, Місяця і планет, час сходу та заходу Сонця й Місяця, моменти кульмінацій і фази Місяця, планетні конфігурації, відомості про видимість на небі великих планет і галілеєвих супутників Юпітера, про яскраві й змінні зорі, про туманності, комети, покриття зір Місяцем та астероїдами, метеорні потоки, затемнення та про інші небесні явища.
Як довідник і посібник для практичних робіт книжка може стати в пригоді широкому загалові користувачів: спеціалістам з астрономії та інших галузей науки, викладачам, студентам, школярам, аматорам астрономії тощо.
Короткий астрономічний календар на 2019 рік
Вклейка. Видимий шлях Меркурія, Венери, Марса у 2019 році
Ви можете придбати друкований примірник, звернувшись до Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Х'юстон, у нас немає проблем. Інтерв'ю І.Вавилової на Радіо НВ
В ефірі програми Академія наук поговорили зі співробітницею Головної астрономічної обсерваторії НАНУ Іриною Вавіловою про супутник Землі. Які секрети зберігає Місяць, навіщо він взагалі потрібен і чи може Земля існувати без нього? Також Ірина розповіла про його головні таємниці, про "китайський сад" на Місяці і зачепила одну з найгучніших тем, навколо якої виникали тисячі суперечок - чи дійсно американці були на супутнику Землі. Загалом, вирушаємо в космос...
Для тих, хто вміє розглядати стереознімки без стереоокулярів...
Олег Бартунов (ДАІШ, Москва) у своїй стрічці у Фейсбуці опублікував стереопару знімків комети Хайякутаки (1996). Фото Олександра Юферева
Оригінальна публікація з коментарями І.Л.Андронова
Результаты, которые мы хотим представить вам, оригинальны по ряду особенностей.
• Во-первых, наблюдений, на которых они базируются, вы не найдете ни в Интернете, ни в астрономических архивах и базах данных.
• Во-вторых, они базируются на астрономических наблюдениях на дневном небе.
• В-третьих, мы описываем процессы, протекающие на коротких временных интервалах, меньше одной секунды.
• Мы приводим примеры дневных наблюдений. Почему дневных? Потому что ночью такого не увидишь.
Многоцветная DSLR камера с полномасштабным сенсором позволяет вести съемку в поле зрения 90 градусов с частотой 30 кадров в секунду на протяжении часа времени.
На снимке отмечен трек метеора. Начало трека – красный прямоугольник. Желтым маркером отмечено положение радианта Лирид на момент наблюдений 23 апреля 2018 г. около10 часов утра. Длина трека соответствует трем десятым секунды времени....
Время жизни земной цивилизации: примерно через 1 млрд. лет светимость Солнца вырастет на 10%. Жизнь на Земле может сохраниться только в океанах
Вековые вариации Солнца. шкала времени: около 100 лет или больше: циклы с периодами 80-90, 210, 2300 и 6000 лет. 18 минимумов активности Солнца за последние 8000 лет
Минимумы Маундера, Шпёрера и Дальтона совпадают по времени с наиболее холодной фазой глобального похолодания климата в XIV–XIX вв. (малый ледниковый период). Гренландия покрылась ледниками, с острова исчезли поселения викингов. Замёрзли даже южные моря. По Темзе и Дунаю катались на коньках и санках.
Космическая погода −это совокупность явлений, происходящих в верхних слоях атмосферы Земли, в ионосфере, магнитосфере, радиационных поясах, околоземном космическом пространстве под действием солнечной активности....
Головну астрономічну обсерваторію НАН України засновано 17 липня 1944 р. з ініціативи відомого вченого, астронома й геофізика, Олександра Яковича Орлова (1880 — 1954). Розташована вона за 12 км від центра Києва в Голосіївському лісі (звідси походить її неофіційна назва – Голосіївська).
Обсерваторію очолювали акад. АН УРСР О.Я. Орлов (1944 — 1948 та 1951 — 1952); чл.- кор АН УРСР В.П. Цесевич (1948 — 1951), чл.-кор. АН УРСР А.О. Яковкін (1952 — 1959), акад. АН УРСР Є.П. Федоров (1959 — 1973), д.ф.-м.н. І.К. Коваль (1973 — 1975). З 1975 р. Обсерваторію очолює академік НАН України Ярослав Степанович Яцків.
Обсерваторія займає провiдне мiсце у багатьох галузях астрономiї, таких як: дослідження обертання Землі й побудова координатних систем у космічному просторі, фізика фотосфери Сонця й тіл Сонячної системи, формування й еволюція зір і галактик та ін.
При ГАО функціонує аспірантура та спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій з фізико-математичних наук за спеціальностями:
ГАО видає журнали «Кинематика и физика небесных тел», «Космiчна наука i технологiя» та щорічник «Астрономiчний календар».
Досягнення співробітників Обсерваторії недноразово відмічено Державними преміями і медалями СРСР та України у галузі науки і техніки, преміями НАН України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, Міжнародними преміями, серед яких «Фундація доктора Дем’яніва. За мир і свободу України» та ім. Р. Декарта, медаллю ім. Ю. Гагаріна та орденами «За заслуги».
У 2004 р у зв’язку з 60 - річчям ГАО НАН України нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, а мала планета № 15675 отримала назву «Голосєєво» на честь Голосіївськой обсерваторії.
В Головній астрономічній обсерваторії плідно працюють 8 наукових відділів: астрометрії, фізики зір та галактик, космічної геодинаміки, фізики космічної плазми, фізики тіл Сонячної системи, фізики Сонця, експериментальної астрофізики і оптики атмосфери, астрокосмічний інформаційно-обчислювальний центр (АКІОЦ).
Приймальня директора: |
+(380) 44 526-31-10 |
Канцелярія: |
+(380) 44 526-08-69 |
Прес-служба: |
+38-044-228-9133; |
Поштова адреса: |
Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України вул. Академіка Заболотного, 27 03143,Kyiv, Ukraine |
Проїзд:
тролейбус №11 ( від ВДНГ до кінцевої зупинки)
або маршрутний автобус №496 (від станції метро "Лукьянівська" або зупинок "Епіцентр", "Заболотного", "Метрологічна" до зупинки: "Лікарня Феофанія, корпус 2").