Лабораторія фізики МТСС: наукові досягнення

  • Вперше було виміряно ступінь лінійної поляризації та її розподіл по комі для ряду комет, спостережених на геліоцентричних відстанях більше 5 а.о. та на малих фазових кутах
    10.1016/j.pss.2015.05.009
    10.1016/j.jqsrt.2017.10.002
  • вперше на рекордній відстані від Сонця (r=8.36 а.о.) зареєстровано емісії іонів CO+ і N2+ в спектрах комети C/2002 VQ94 (LINEAR):
    2014Icar..232...88K
    2008Icar..198..465K
  • на основі аналізу динамічних спектрів комети Галлея виявлено високоамплітудні, з періодом більше ніж 1 година, та низькоамплітудні, період між 15 та 40 хвилин, варіації інтенсивності спектральних ліній
    2002EM%26P...90..205B
  • ґрунтуючись на спектральних дослідженнях комет в процесі їхнього розпаду, виявлено внутрішню хімічну неоднорідність речовини як батьківського ядра комети, так і його фрагментів
    1986Icar...66..230R
  • створено дві бази поляриметричних даних, розміщених у міжнародній базі даних NASA PLANETARY DATA SYSTEM
    pdssbn.astro.umd.edu/.../SUPPORT/dataset.html
    sbn.psi.edu/pds/resource/satpol.html
  • виділено дві групи комет, які відрізняються за максимальним ступенем поляризації, силою надлишків ІЧ випромінювання та наявністю силікатних емісій в ІЧ ділянці спектра
    2007A%26A...463.1189K
  • в результаті багаторічних поляриметричних спостережень на гранично малих фазових кутах вперше виділено клас високоальбедних об’єктів Сонячної системи з унікальними опозиційними властивостями, а саме наявністю поляризаційного опозиційного ефекту, передбаченого теорією
    1997ApJ...487..402R
    www.cambridge.org/.../11675B6A63E948C9A9266E78A7728C86
  • вперше на підставі спектральних, фотометричних та поляриметричних спостережень покриття зір кометами отримано прямі докази досить значної оптичної товщини ком комет і присутності в них несферичних пилових частинок
    1997EM%26P...78..381R
    1994Icar..108...81R
    www.library.univ.kiev.ua.../astronom_47_2011.pdf
  • вперше з високою точністю зареєстровано кругову поляризацію випромінювання комет, отримано її просторовий розподіл по комі та встановлено залежність ступеня кругової поляризації від фазового кута
    2007Icar..186..317R
    2016MNRAS.462S.422K
  • знайдено групу комет з аномальною спектральною залежністю поляризації та взаємозв’язок фізичних і динамічних характеристик цих комет
    2008JQSRT.109.1384K
    2000P%26SS...48.1005K
    2000EM%26P...82..141K
  • вперше отримано фазові й довготні залежності поляризації супутників Сатурна Енцелада, Реї, Діони, Япета та головних супутників Урана Міранди, Аріелі, Умбріелі, Титанії, Оберона
    2012P%26SS...73..407K
    2014AstBu..69..211A
    2015AASP....5...29Z
    2015KPCB...31..281Z

 

Теоретичні дослідження

Теоретичні дослідження спрямовано на розвиток теорії кометного ядра та активних ділянок на ньому, нейтральної та плазмової складових ком, переносу нерозсіяного випромінювання в кометній комі. Результати теоретичних досліджень переважно викладені в книжках «Ядра комет», Л. М. Шульман, "Наука," Глав. ред. физико-математической лит-ры, 1987; Л. М. Шульман, «Динамика кометніх атмосфер. Нейтральній газ.» Киев: Наукова думка, 1972. – 242 с.:

  • розроблено та теоретично досліджено фізичну модель локальних центрів активності на поверхні кометних ядер. Були з’ясовані можливі шляхи утворення активних областей на поверхні кометних ядер, проаналізовані механізми та фізичні особливості енергообміну та сублімації речовин з локальних центрів активності;
  • розроблено теоретичні моделі фізичних процесів, що протікають в ядрах та комах комет, і тривимірні моделі на основі статистичного методу Монте–Карло для відтворення та пояснення обставин формування пилових хвостів і нейтральних ком комет. Запропоновані моделі застосовано для інтерпретації спостережень ряду комет, зокрема утворення смугових структур у пилових хвостах комет;
  • досліджено проблеми власних джерел енергії в кометних ядрах, теплоємності водяної криги при низьких температурах, активних областей на поверхні ядра, активності комет на великих геліоцентричних віддалях, сублімації водяного, СО та СО2 льодів з поверхні кометного ядра в залежності від температури та геліоцентричної відстані, проходження сонячних променів в напрямку кометного ядра через пилову кому з нелінійним коефіцієнтом ослаблення;
  • у фізику комет впроваджено кілька принципово нових ідей. Серед них теорія двошарових ядер комет, ідея іонно-молекулярних кластерів як внутрішнього джерела енергії в ядрах комет, теорія утворення кометних кратерів, теорія переносу нерозсіяного випромінювання в комі комети та інші.