Орбітальні, фізичні і фотометричні характеристики планет

Меркурій

2439.7

0.38

0.330

0.055

0.056

5.43

0

0.24

+58.65

Венера

6051.8

0.95

4.867

0.815

0.858

5.24

0

0.62

−243.02

Земля

6378.14

1.00

5.972

1.000

1.000

5.51

0.003

1.00

+0.997

(Місяць)

1737.4

0.27

0.0735

0.012

0.02

3.34

0

+27.32

Марс

3396.2

0.53

0.642

1.107

0.150

3.93

0.006

1.88

+1.03

Юпітер

71492

11.21

1898.1

317.833

1317.933

1.33

0.065

11.86

+0.41

Сатурн

60268

9.45

568.3

95.161

749.718

0.69

0.098

29.42

+0.44

Уран

25559

4.01

86.8

14.534

61.513

1.27

0.022

83.75

−0.72

Нептун

24764

3.88

102.4

17.233

53.909

1.64

0.017

163.72

+0.67

Плутон¹⁰

1195

0.19

0.013

0.002

0.012

1.82

0

248.02

−6.39

Меркурій

0.39

57.89

0.55

12.3

−0.42

−

0.106

Венера

0.72

108.21

0.26

63.0

−4.40

−

0.65

Земля

1.00

149.60

−

−

−3.86

−

0.367

(Місяць)

0.0024

2010.7

+0.21

−12.74

0.12

Марс

1.52

227.92

0.37

25.1

−1.52

−2.01

0.15

Юпітер

5.20

778.57

3.95

49.9

−9.40

−2.70

0.52

Сатурн

9.58

1433.53

8.03

20.7

−8.88

+0.67

0.47

Уран

19.20

2872.5

17.29

4.1

−7.19

+5.52

0.51

Нептун

30.05

4495.1

28.81

2.4

−6.87

+7.84

0.41

Плутон¹⁰

39.24

5870.0

28.69

0.1

−1.0

+15.12

0.3

¹ Значення маси включає атмосферу планети, але не включає супутники.

² Стиснення геометричне − відношення різниці екваторіального і полярного радіусів до екваторіального радіусу.

³ Сидеричний період обертання (від лат. sidus, зоря; род. відмінок sideris) − проміжок часу, впродовж якого будь-яке тіло-супутник здійснює навколо головного тіла повний оберт відносно зір. Сидеричний період також називають роком, наприклад меркуріанський рік, юпітеріанський рік тощо.

⁴ Період обертання космічного об'єкта − це період часу, який потребує об'єкт для здійснення повного оберта навколо власної осі відносно зір. Від'ємне значення означає, що обертання навколо власної осі є зворотним, якщо дивитись з північного полюсу площини, в якій обертається Сонячна система. Період вимірюється в днях, які складаються з 86 400 SI секунд.

⁵ Для Меркурія і Венери вказана мінімальна геоцентрична відстань − це відстань до планети під час нижнього сполучення; для зовнішних планет − це відстань під час протистояння. Моменти сполучення (протистояння) планет з Сонцем − це моменти, коли різниця їхніх видимих довгот дорівнює 0° (180°).

⁶ Максимальний кутовий екваторіальний діаметр планети відповідає наведеній у таблиці мінімальній геоцентричній відстані.

⁷ Візуальний блиск V − візуальна зоряна величина планети на відстані 1 а.о. від Землі та від Сонця і для фазового кута, що дорівнює нулеві, V₀ − середня зоряна величина в опозиції, причому для Сатурна фотометричні величини подано лише для диска планети (без кілець).

⁸ Альбедо показує, яку частку падаючого світла розсіює дана поверхня.

⁹ а.о. − астрономічна одиниця: середня відстань від Землі до Сонця, дорівнює 149.6 мільйонів км.

¹⁰ Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу на засіданні, яке відбулося 24 серпня 2006 р., віднесла Плутон до новостворенного класу карликових планет, тим самим викресливши його із списку класичних планет Сонячної системи.