Credit: Efrain Morales Rivera of Aguadilla, Puerto Rico

САТУРН

Видимість Сатурна у 2010 році:

У 2010 р. буде два періоди видимості планети.

Перший період продовжує період видимості, який розпочався торік у вересні й закінчиться в середині вересня цього року.

У січні планета сходить у східній частині неба: на початку місяця − о 23 год 30 хв за київським часом, наприкінці його − о 21 год 30 хв. Сатурн сяє до світанку як зоря +0.8 зоряної величини. Видимі екваторіальний і полярний діаметри становлять приблизно 17 і 15''. Планета переміщується прямим рухом до 14 січня, коли відбудеться її стояння. Опісля цього Сатурн переміщується назаднім рухом.

У лютому Сатурн з'являється теж у східній частині неба. Планета сходить усе раніше, і наприкінці місяця вона з'являється над обрієм о 19 год 30 хв. Сатурн сяє на небі до світанку, його блиск повільно спадає й у середньому становить +0.6 зоряної величини. Видимі діаметри трохи збільшаться. Планета продовжуватиме назадній рух.

На початку березня Сатурн з'являється на сході біля 19 год 30 хв − приблизно через одну годину після настання темряви. Поступово моменти сходу зміщуються на більш ранній час, і в середині місяця планета сходить майже водночас із настанням темряви. У другій половині місяця Сатурн сходить ще до настання темряви, а тому спостерігаємо планету в східній частині неба звечора як таку, що вже піднялася над обрієм на деяку висоту. Сатурн сяє цілу ніч. Середній блиск Сатурна в березні становить +0.6 зоряної величини, видимі екваторіальний і полярний діаметри в середньому дорівнюють 17.5 і 15.5''. Планета переміщуватиметься назаднім рухом. На 22 березня припадає її протистояння із Сонцем. Тривалість видимості Сатурна в березні найбільша й перевищує 11 год.

У квітні Сатурн з'являється після смеркання на сході (наприкінці місяця − на південному сході) як зоря +0.7 зоряної величини. Планету можна спостерігати до світанку, тільки в останню десятиденку планета заходить ще коли темно. Тривалість видимості протягом квітня скоротиться до 7 год 40 хв. Видимі екваторіальний і полярний діаметри приблизно становитимуть 17 і 15". Планета продовжуватиме назадній рух.

У травні Сатурн стає доступним для спостережень із настанням темряви на південному сході (наприкінці місяця − на півдні) як зоря +0.9 зоряної величини. Тривалість його видимості далі скорочуватиметься. Наприкінці місяця вона досягатиме 4 год 50 хв − Сатурн тоді ховатиметься за горизонт приблизно о 1 год 30 хв. Видимі діаметри зменшаться приблизно на 1''. На 31 травня припадає стояння Сатурна, після чого він переміщуватиметься прямим рухом.

У червні планету видно після смеркання в південній (наприкінці місяця − у південно-західній) ділянці неба як зорю приблизно +1.0 зоряної величини. Сатурн ховатиметься за горизонт усе раніше й наприкінці місяця зникатиме за видноколом приблизно опівночі за київським літнім часом. Видимі екваторіальний і полярний діаметри протягом червня зменшаться відповідно до 15 і 13''. Планета продовжуватиме прямий рух.

У липні та серпні Сатурн буде видно після настання темряви в південно-західній частині неба. 10 липня Сатурн зайде двічі: в 0 год 03 хв за літнім часом і в 23 год 59 хв. Наприкінці липня планета ховатиметься за горизонт приблизно о 22 год 40 хв за київським літнім часом. У серпні тривалість видимості планети швидко зменшиться від 1 год 10 хв до 20 хв. Блиск Сатурна на кінець серпня спаде до +1.0 зоряної величини, а видимі діаметри зменшаться приблизно на 1''. Планета продовжуватиме прямий рух.

У вересні Сатурн можна спостерігати приблизно до середини місяця. Він з'являтиметься з настанням темряви в західній ділянці неба як зоря +1.0 зоряної величини. Тривалість видимості планети не перевищить 20 хв.

Першого жовтня відбудеться сполучення Сатурна із Сонцем, і вже наприкінці першої декади він з'явиться вранці в східній частині небокраю як зоря +0.9 зоряної величини − наступить другий період видимості планети, який закінчиться наступного року. Сатурн сходить спершу приблизно о 6 год за літнім часом, а наприкінці місяця − близько 5 год. Тривалість видимості збільшується щодня й до кінця місяця становитиме майже 2 год. Видимі екваторіальний і полярний діаметри дорівнюватимуть приблизно 14 і 13''. Сатурн переміщуватиметься прямим рухом.

У листопаді планета сходить у східній частині неба все раніше й раніше: на початку місяця приблизно о 4 год за київським часом, наприкінці його − близько 2 год 30 хв. Планета сяятиме на небі до світанку. Протягом місяця тривалість її видимості збільшиться з 2 год до 4 год 20 хв. Блиск Сатурна становитиме приблизно +0.9 зоряної величини. Видимі діаметри дещо зростуть. Планета продовжуватиме прямий рух.

Сатурн видно весь грудень удосвіта, як зорю +0.8 зоряної величини. Сходить він на сході о 2 год 30 хв за київським часом (наприкінці місяця − в 0 год 40 хв). Тривалість видимості планети збільшується впродовж місяця з 4 год 30 хв до 6 год 35 хв. Видимі екваторіальний і полярний діаметри повільно зростатимуть і наприкінці року дорівнюватимуть відповідно 15.5 і 13.5''. Сатурн перемішуватиметься прямим рухом.

Упродовж року планета перебуватиме в сузір'ї Діви.

Сполучення Сатурна з планетами:

з Марсом 1 серпня (о 20^h UT Марс на видимій відстані 1.9° S від Сатурна);

та з Венерою 10 серпня (о 2^h UT Венера на видимій відстані 3° S від Сатурна).

НЕ СПЛУТАЙТЕ:

(1) Сатурн з Марсом з кінця липня до початку серпня, коли Сатурн є яскравішим об'єктом.

(2) Сатурн з Венерою в першій половині серпня, коли Венера є яскравішим об'єктом.

Січень 1

12^h 20.2^m

+0° 19'

+0.9^m

Липень 12

12^h 01.1^m

+2° 22'

+1.1^m

Лютий 2

12^h 19.7^m

+0° 31'

+0.7^m

Серпень 13

12^h 11.0^m

+1° 12'

+1.1^m

Березень 6

12^h 13.3^m

+1° 20'

+0.6^m

Вересень 14

12^h 24.2^m

-0° 16'

+1.0^m

Квітень 7

12^h 04.3^m

+2° 20'

+0.6^m

Жовтень 16

12^h 38.6^m

-1° 48'

+0.9^m

Травень 9

11^h 57.5^m

+3° 00'

+0.8^m

Листопад 17

12^h 52.1^m

-3° 09'

+0.9^m

Червень 10

11^h 56.2^m

+3° 01'

+1.0^m

Грудень 19

13^h 02.4^m

-4° 06'

+0.8^m

Планетними конфігураціями називають положення планет на небі відносно Сонця (точно кажучи - просторові положення планет відносно Сонця та Землі). Під час сполучення планети із Сонцем різниця їхніх екліптичних довгот дорівнює нулеві, під час протистояння - 180°. Моменти сполучення планети з Місяцем (або однієї планети з іншою) - це моменти, коли їхні прямі піднесення однакові. У разі сполучення планет буква N указує, що перша планета перебуває вище проти другої, буква S - перша планета міститься нижче за другу. Моменти стояння планет - це моменти, коли швидкість зміни їхніх прямих піднесень дорівнює нулю.

Важливо: Час на всіх сторінках − UT (Всесвітній час).
Для Києва місцевий час = UT + 2^h (та місцевий час = UT + 3^h за літнім часом).